Дрогобич. На старому єврейському кладовищі на могилах Якуба та Генрієти Шульців були встановлені надгробки, створені за проектом Бруно.
Виконавцем мацев, запроектованих Шульцом після смерті батьків, був дрогобицький скульптор Іґнацій Лобос*. Спираючись на спогади Адама Процького* – після війни відомого скульптора, а тоді помічника Лобоса, Єжи Фіцовський* реконструював приблизний вигляд пам’ятників: «То були два надгробки, які різнилися окремими деталями, із плит товщиною близько 15 сантиметрів, у формі, яка наче повторювала стилізовані обриси свічника, обабіч якого, на кількох рівнях-виступах містилися його рамена, що постали завдяки різьбленню в бічних пругах плити симетричних гострокутних глибоких урізок, які творили геометрично прості розгалуження. Верхні краї цих розгалужень були горизонтальними і – наче замість стилізованих свічок – на них були вирізьблені ґрона винограду. Уся ця вертикальна конструкція була осаджена на горизонтальній основі та споряджена написом польською мовою (можливо, доповненим пізніше єврейською інскрипцією, але пам’ять свідків у цьому не впевнена), де були вказані імена, прізвища й дати» .
Мацеви Якуба* та Генрієти Шульців* були знищені німцями під час Другої світової війни разом із усім старим єврейським кладовищем*. Утім не виключено, що досі збереглися два варіанти цих пам’ятників. Як випливає зі свідчень Адама Процького та дрогобицького адвоката Леона Фріса*, на які посилається Єжи Фіцовський, первісним проектом Шульца були натхнені скульптури на могилах батьків Іґнація Лобоса та надгробки самого Лобоса і його дружини, що досі перебувають на католицькому кладовищі* в Дрогобичі.
Дивіться також: 23 червня 1915*, 23 квітня 1931. (яо) (перекл. ап)
