7 серпня 1938, неділя

Париж. Бруно Шульц після семи діб проживання залишає готель «Орієнт» [L'Hôtel d'Orient] і на певний час перебирається до Людвіка Лілля [Ludwik Lille], але ще того самого дня резервує покій у готелі «Амерікан» [American Hôtel].

Лілль* був співзасновником групи «Артес»1, що діяла у Львові. Від 1937 року він мешкав у Парижі. Шульца він знав щонайменше з травня 1930 року, коли вони обоє брали участь у Львівському весняному салоні*. Будучи головою професійної спілки польських митців, Лілль організував у грудні 1935 року виставку, на якій Шульц виставляв свої роботи. Обидва артисти приятелювали. Іґнацій Віц [Ignacy Witz], який знав їх у ті часи, згодом писав: «Він [Шульц] приятелював із багатьма малярами, з якими умів встановити напрочуд близькі контакти, як наприклад із Влодарським [Włodarski], Ліллем, Янішом [Janisch] (особливо)»2. Однак невідомо, чи Шульц якимось чином контактував із Ліллем напередодні приїзду до Парижа. Про те, що вони зустрілися, свідчать листи, які Шульц писав йому вже після повернення до Дрогобича. Через багато років Лілль так описав їхню паризьку зустріч: «За рік до війни хтось постукав до моєї студії. Раптом я побачив у фрамузі дверей знайому постать. Кілька посмикувань раменами, кілька рухів руками, наче вітрилами, і Бруно опинився в студії»3. Якщо вірити цій літературній версії подій, Шульц з’явився в Лілля без жодного попередження, що виключає версію, наче 31 липня Лілль чекав на нього на платформі Північного двірця (Gare du Nord)4. Імовірно, зустріч відбулася до 7 вересня. Можливо, Шульц дозволив Ліллеві переконати себе пожити в нього якийсь час. Однак того самого дня він бронює номер в готелі «Амерікан» (American Hôtel)5, куди переїде напередодні 12 серпня.

Адреса Лілля на кілька днів стала новою паризькою адресою прибульця з Дрогобича: 51, Boulevard Saint-Jacques6. Про перебіг наступних днів ми знаємо лише те, що ймовірно наступного дня Шульц на прохання Лілля (або з власної ініціативи) написав листа Вацлаву Чарському* [Wacław Czarski], редактору часопису „Tygodnik Ilustrowany”*, рекомендуючи Лілля як співробітника. Лілль, у свою чергу, заходився клопотати про французьке видання прози Шульца. Про це свідчить згадка в листі від 18 вересня: «За подальші клопотання у справі перекладу моїх речей також дякую»7. Проте, у чому полягали ці клопотання, невідомо8. Якщо Лілль до певної міри став для гостя з Дрогобича провідником по паризькому мистецькому середовищі, то, мабуть, це передусім була його польськомовна частина.

Шульц проводить у студії Лілля не більше чотирьох ночей. Вже 11 серпня він повідомляє для контактів нову адресу: American Hôtel, 15, rue Bréa. У цьому готелі він, ймовірно, мешкає до кінця свого перебування в Парижі. Повернувшись до Дрогобича, дякуючи Ліллеві за гостинність і допомогу, він напише: «І я почувався добре й безпечно у Вас»9. (cp) (перекл. ап)

  • 1
    Про Лілля та групу «Артес» див.: Piotr Łukaszewicz, Zrzeszenie artystów plastyków Artes. 1929–1936, Wrocław 1975.
  • 2
    Ignacy Witz, Obszary malarskiej wyobraźni. Eseje, Kraków 1967, s. 40. Так само в монографії Лукашевича: з Шульцом «приятелював не тільки Влодарський, але й Яніш і Лілль» (op. cit., s. 92).
  • 3
    Ludwik Lille, O Brunonie Schulzu, Poecie i Malarzu, „Oficyna Poetów” 1969, nr 4, s. 12–14, цит. за версією, опублікованою Аріко Като [Ariko Kato] на підставі авторського рукопису (Schulz i Lille, „Schulz/Forum” 3, 2014, s. 126–134).
  • 4
    Таку версію запропонував Веслав Будзинський. Див. його книжку: Wiesław Budzyński, Schulz pod kluczem, Warszawa 2013, s. 188.
  • 5
    Збереглося підтвердження Шульцом бронювання номера в готелі «Амерікан», датоване 7 серпня (Музей літератури, inv. 5908). З нього випливає, що Шульц вніс аванс у розмірі 90 франків за бронювання покою №19. Вартість тижневого перебування мала становити 110 франків. Сума авансового платежу вказує на те, що узгоджений термін оренди Шульцом номера в готелі «Амерікан» мусив бути довшим, ніж тиждень.
  • 6
    Шульц подав цю адресу в листі до Вацлава Чарського. Будзинський по-іншому подає дати та послідовність Шульцових мандрів Парижем: «31 VII Шульц уже мешкав у готелі „Орієнт” [...], де був зареєстрований до 7 VIII; а 7 VIII –вже в готелі „Амерікан”, де, ймовірно, мешкав одну добу, і лише потім, себто 8 VIII або навіть пізніше, оселився у Лілля» (ibidem, s. 371).
  • 7
    Лист Бруно Шульца до Людвіка Лілля від 18 вересня 1938, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 132; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 107.
  • 8
    Єдиний слід – це згадка в листі Марії Хазен про можливий контакт Шульца із Кракауером [Siegfried Kracauer] як того, «для кого я свого часу просила рекомендацію до пані Адрієн Муньє [Adrenne Mounier]» – пор.: Лист Марії Хазен до Бруно Шульца від 26 липня 1938, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 299; Бруно Шульц, Книга листів, с. 235.
  • 9
    Лист Бруно Шульца до Людвіка Лілля від 2 вересня 1938, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 131; та само, с. 106.