31 липня 1938, неділя

(A) Збоншин, 4.25/4.34. Бруно Шульц перетинає кордон Республіки Польщі та Третого райху.

(B) Аахен, 15.50. Бруно Шульц перетинає кордон Франції.

(C) Париж, Північний двірець [Gare du Nord], 21.36. Бруно Шульц прибуває до Парижа та зупиняється в готелі «Орієнт» [L’Hôtel d’Orient] по вулиці абата Ґрегуара, 43 [rue l’Abbé Gregoire 43].

(A) За розкладом зупинка потяга в Збоншині тривала 45 хвилин, на німецькому боці в Ной Бентшен потяг зазвичай стояв 34 хвилини, у цей час тривав паспортний і митний контроль. 

(B) Траса руху потяга пролягала через столицю Третього райху (Berlin Schlesischer Bahnhof – 7.43, Bahnhof Berlin Friedrichstrasse – 8.00). Транзит Шульца крізь нацистську Німеччину тривав близько 11 годин. 

(C) На Північний двірець прибували потяги з північно-східних напрямків. Не відомо, чи хтось очікував Шульца на пероні. Веслав Будзинський припускає, що то міг бути Жорж Розенберґ* [Georges Rosenberg] або Людвік Лілль* [Ludwik Lille]1. У цьому немає певності. Паризькі зустрічі з ними підтверджені в багатьох документах, проте йдеться про пізніші зустрічі2. Отож, не виключено, що першим провідником Шульца Парижем був хтось третій. Схоже, що прибулець із Дрогобича, хоча й досить добре знайомий з Віднем, а також трохи з Берліном, не знаючи добре мови й без допомоги особи, котра знає місцеві умови, не зміг би порадити собі в місті, куди приїхав уперше. Цей хтось мусив би допомогти Шульцові дістатися до готелю, розташованого на іншому боці Сени приблизно за п’ять кілометрів від двірця. Хтозна, може саме він, отой незнаний помічник, зарезервував заздалегідь номер. Адже Шульц, зупиняючись у готелі «Орієнт», не скористався порадою, яку дала йому в листі у червні Казимира Рихтер*, щоб він оселився в готелі «Ліберія» чи «Пастер»3, і важко стверджувати, що він випадково пізно ввечері потрапив до готелю, розташованого далеко від вокзалу. Вибір місця проживання був невипадковим. Готель «Орієнт» містився в дільниці Монпарнас, де мешкали чи працювали багато осіб, з якими Шульц мав намір зустрітися. Зі збереженого готельного рахунку випливає, що свою першу ніч у Парижі він провів у номері 3. (cp) (перекл. ап)

  • 1
    Веслав Будзинський писав: «Він, звичайно, не пішов із вокзалу сам, хтось мусив вийти за ним – Розенберґ чи Лілль. Мало ймовірно, що то був хтось третій. Він мав оселитися у Лілля за адресою бульвар св. Жака, 51 [Bd. St. Jacques 51], тож, певно, Лілль [...] був першим, хто вітав Бруно на двірці в Парижі» (Wiesław Budzyński, Schulz pod kluczem, Warszawa 2013, s. 188).
  • 2
    Марія Хазен, сестра Розенберґа, відповідаючи 18 серпня на лист Шульца з Парижа, запитує, чи бачився він із її братом, про що б він напевно повідомив їй, якби так трапилося. Лілль, у свою чергу, у літературній розповіді про паризьку зустріч із Шульцом пише, що той раптом вигулькнув у дверях його майстерні.
  • 3
    «А тепер справи паризькі: моя племінниця [Антоніна Рихтер / Antonina Rychterówna] радить Вам замовити номер у готелі 1) Liberia – rue Grande Chaumière, або 2) Grand «Hotel Pasteure» [sic!], Avenue du Maine. (В останньому я сама мешкала). Найкраще винайняти на місяць, це набагато дешевше, бл. 180–200 франків (30–40 злотих)» (Лист Казимири Рихтер до Бруно Шульца від 18 червня 1938, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 304); український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 239.