24 березня 1934, субота

Дрогобич. Бруно Шульц, відповідаючи на листа, повного «подарунків і сувенірів» від Зенона Вашневського [Zenon Waśniewski], поринає у своєрідну археологію пам’яті та визначає напрямки майбутніх контактів.

Автограф листа Зенона Вашневського не зберігся. Проте з відповіді Шульца можна виснувати, що відправник надіслав йому сімейні фотографії, замальовки, а також щойно виданий у бібліотеці часопису „Kamena”* томик поезій Олександра Блока «Солов’їний сад» із власними ліногравюрами1.

Отримані фотографії пожвавлюють пам’ять Шульца. Тепер він уже може пов’язати прізвище з фізіономією особи, котру, як він стверджує, усі роки пам’ятав і часто згадував. «Тепер я собі дуже добре пригадую, що Ви мені не раз асистували, – пише він. – Пам’ятаю якісь прогулянки та розмови. Ви були похмурої вдачі, радше мовчазним і замкнутим. Чи Ви таким і зосталися? А може, то лишень форма Ваших брів і очей зумовлювала ту своєрідну слов’янську, лагідну похмурість»2.

Він дякує Вашневському за надіслані начерки, на яких зображені карикатурні портрети Шульца та інших постатей львівської доби3. «Мій портретик я відразу впізнав, колега, зображений у профіль, із орлиним носом і слідами зголеного заросту, – то кол. Циґе4 з Лодзі. Я також пригадав собі асистента Садловського5»6. Подаровані начерки Шульц додав до свого архіву на Флоріянській*, – і вони розділять долю інших його архівних матеріалів7.

Плануючи спільні починання, Шульц, зацікавившись графікою Вашневського, висловлює бажання вивчати під його керівництвом техніку гравюри на дереві (хоча, мабуть, йдеться усе ж про ліногравюру). Втілення цього проєкту потребує безпосереднього контакту. Шульц, хоча й вибирається незабаром до Варшави*, не може відповісти на запрошення Вашневського і відвідати його в Холмі. «Добре було улітку десь зустрітися»8, – пише він. Ця тема ще не раз виринатиме в листах Шульца. Єдина зустріч із Вашневським відбудеться щойно влітку 1936 року у Закопаному*. Після того, як вони двадцять років тому роз’їхалися в різні боки, це буде їхня перша і остання зустріч.

Шульц не може віддячити Вашневському за отримані подарунки ні примірником «Цинамонових крамниць»* (оскільки видавництво «Рій»* не надсилає замовлених примірників), ні гравюрами з «Ідолопоклонної книги»*, які він з незрозумілих причин називає офортами (бо «нема часу зробити відбитки»9). Проте він обіцяє зробити те, що найголовніше для Вашневського, – дати для публікації щось зі своєї літературної творчості. З цією метою він уточнює: «Чи може то бути уривок прози, який я міг би послати до «Камени», чи мусить бути щось цілого? Припускаю, що може бути й уривок. Невдовзі надішлю»10. (cp) (перекл. ап)

Дивіться теж: 15 березня 1934*, 2 квітня 193[4]*, 24 квітня 1934*, 5 червня 1934*, 23 червня 1934*, 28 серпня 1934*, 14 вересня 1934*, 30 вересня 1934*, 6 жовтня 1934*, 15 жовтня 1934*, 7 листопада 1934*, 15 листопада 1934*, 19 грудня 1934*, 28 січня 1935*, 16 березня 1935*, [25 березня 1935*], 24 червня 1935*, 13 липня 1935*, 3 серпня 1935*, [7 серпня 1935*], 2 червня 1937*, 4 серпня 1937*, [5 січня 1938*], 24 квітня 1938*. (бг

  • 1
    Aleksander Błok, Ogród słowiczy, przekład Kazimierz Andrzej Jaworski, 4 linoryty Zenona Waśniewskiego, Biblioteka „Kameny” nr 2, Chełm 1934.
  • 2
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 24 березня 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 65; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 54.
  • 3
    Тоді Вашневський проявив себе як вправний портретист (і карикатурист). У родинній колекції збереглася картка з портретами олівцем осіб, пов’язаних із Львівською політехнікою. Шульц, мабуть, отримав подібний аркуш із портретними начерками. Репродукцію див.: Krystyna Mart, Zenon Michał Jan Waśniewski. Malarz, poeta, pedagog, żołnierz. Katalog, Chełm 2016, s. 24. Крім того, каталог містить десятки карикатур, нарисованих рукою редактора часопису „Kamena” в різні часи.
  • 4
    Станіслав Циґе [Stanisław Cygie] (1890 – ?), архітектор, випускник Віденської Політехніки, до 1939 року працював у будівельному відділі технічного управління міської управи в Лодзі.
  • 5
    Владислав Александр Садловський [Władysław Aleksander Sadłowski] (1869–1940), архітектор, професор Львівської Політехніки, запроєктував Головний двірець у Львові, а також чимало львівських споруд громадського ужитку, зокрема, будинки філармонії та промислової школи.
  • 6
    Bruno Schulz, op. cit., s. 65; Бруно Шульц, Книга листів, с. 54.
  • 7
    Про історію архіву Шульца див.: Jerzy Ficowski, Strych na Floriańskiej czyli ostatnia wizyta Feiwela Schreiera, [в:] idem, Okolice sklepów cynamonowych. Szkice, przyczynki, impresje, Kraków 1986, s. 76–80, а також Zguby i znaleziska, [в:], idem, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 194–203. Пор. теж: Stanisław Rosiek, Archiwum „pisarza bez archiwum”. Rękopisy Brunona Schulza, [в:] Archiwa i bruliony pisarzy. Odkrywanie, pod redakcją Marii Prussak, Pawła Bema, Łukasza Cybulskiego, Warszawa 2017, s. 299–320.
  • 8
    Bruno Schulz, op. cit., s. 66; Бруно Шульц, Книга листів, с. 55.
  • 9
    Ibidem, s. 65; там само.
  • 10
    Ibidem, s. 66; там само.