29 березня 1934, четвер

Дрогобич. Бруно Шульц надсилає листа, рукопис і чотирнадцять графічних творів Станіславу Іґнацію Віткевичу.

Шульц, підбадьорений насмішкуватим тоном листів Віткевича*1, відповідає в подібній стилістиці «фантастичної буфонади», яку вважає різновидом «письменницької міни»,2 характерної для нього самого та Віткація. До листа він додає рукопис і чотирнадцять графічних творів, оскільки, ймовірно, у попередньому листі Віткевич попросив надіслати йому артефакти, що могли б збагатити його колекцію дивовиж3. Попри виконане прохання, Віткацій не відповість і не підтвердить отримання посилки – на подив Шульца, який побоюватиметься, що літературна форма його листа, що прагне до аберації та самоіронії, могла образити Віткевича.

Див. також: 12 квітня 1934, 23 квітня 1938, 24–28 квітня 1938. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Можна лише здогадуватися, що втрачене листування Шульца з Віткацієм від березня 1934 року було сповнене проявів літературного хисту в стилістиці «глузування, буфонади, самоіронії», про які Шульц пише в єдиному збереженому листі до Віткація.
  • 2
    Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 104; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 86.
  • 3
    Графічні твори, надіслані Шульцом, – це мабуть офорти, які Войчех Штаба згадує серед елементів Віткацієвого паноптикуму (Wojciech Sztaba, Gra ze sztuką. O twórczości Stanisława Ignacego Witkiewicza, Kraków 1982, s. 273).