20 січня 1935, неділя

(A) Варшава – Дрогобич. Провівши зимові канікули у Варшаві, Бруно Шульц повертається додому.

(B) Львів. Помер Ізидор Шульц.

(A) Незабаром після приїзду він дізнається про смерть брата, з яким розмовляв напередодні1.

(B) Ізидор Шульц помирає від серцевого нападу2 після приїзду з Варшави, де він брав участь у численних зустрічах і конференціях, що стосувалися нафтової промисловості3. Згідно з метричною книгою записів про смерть, він упокоївся близько 13.00 у помешканні по вулиці архієпископа Чепляка [тепер Василя Кука], 11 у Львові. Ймовірно, Ізидор був там у гостях у друзів4.

Єжи Фіцовський повідомляє, що це було помешкання інженера Александровича [Alexandrowicz]5 (не згадуючи імені та адреси). Проте Ізидор Шульц не міг відвідувати інженера Станіслава Александровича [Stanisław Alexandrowicz]6, директора водогону м. Львова, бо той помер 22 липня 1934 року7. Невідомо, в чиєму помешканні помер інженер Ізидор Шульц, проте багато слідів ведуть до Марека Александровича [Marek Aleksandrowicz]8, директора акціонерного товариства «Природні гази» [Gazy Ziemne SA]. Марек Александрович повідомляв різні адреси. У 1932 році це було помешкання по вулиці св. Софії [тепер це частина вул. Івана Франка між Зарицьких і Ярославенка], 289, а в 1936 році приміщення по вул. Академічній [тепер просп. Тараса Шевченка], 710. Останнє було садибою АТ «Природні гази для нафтової промисловості» у Львові. Згідно з адресною книгою членів товариства «Бнай Бріт» за 1937 рік, Александрович мешкав по вул. Бічній Потоцького, 11A11, яку 22 листопада 1934 перейменовали на вулицю архієпископа Чепляка [тепер Василя Кука]12. Тож, ймовірно, це було те саме помешкання, де помер інженер Шульц. Сам Марек Александрович міг мешкати там ще до перейменування, – він був членом товариства з 1931 року і, можливо, саме тоді вказав свою адресу ще зі старою назвою вулиці.

Ймовірно, будівля по вулиці Чепляка, 11 була розкішною віллою, що могла вмістити кілька сімей [тепер за цією адресою розташований 5-поверховий багатоквартирний будинок]13. Ці припущення підтверджують оголошення – у 1935 році хтось хотів зняти тут трикімнатне помешкання з кухнею та кімнатою для прислуги14, а в 1937 році на третьому поверсі того самого будинку – два покої з власною лазничкою15. Це пояснює, чому більше людей могли одночасно орендувати приміщення в будинку по вулиці архієпископа Чепляка, 1116.

Див. також: 4 вересня 1881*, 28 листопада 1934, кінець грудня 1934 – 19 січня 1935, 22 січня 1935, 23 січня 1935, 28 січня 1935. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 83; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 69.
  • 2
    Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. „zabużańskich”, 1789–1943, sygn. 1/300/0/-/3549, k. 17; Nagły zgon dyr. Schulza, „Chwila” 1935, nr 5687, s. 5.
  • 3
    „Przemysł Naftowy” 1935, z. 2, s. 64.
  • 4
    Nagły zgon dyr. Schulza…
  • 5
    Jerzy Ficowski, Izydor, brat Brunona, [в:] tenże, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, s. 132; Єжи Фіцовський, Ізидор, брат Бруно, [в:] його ж, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія, Київ 2010, с. 132.
  • 6
    Вони були знайомі принаймні з 1929 року, коли їх обрали до Львівської торгово-промислової палати, див.: Skład nowej Izby Przemysłowo-Handlowej we Lwowie, „Wiadomości Gospodarcze Izby Przemysłowo-Handlowej we Lwowie” 1929, nr 8, s. 105–106.
  • 7
    W. Rabczewski, Ś.p. Inżynier Stanisław Alexandrowicz. Dyrektor Zakładów Wodociągowych m. Lwowa. Wspomnienie pośmiertne, „Gaz i Woda” 1934, nr 8, s. 271–274. У листі Мечислава Люстіґа [Mieczysław Lustig] до Бруно Шульца (від 17 червня 1938), всупереч примітці, також мусить ітися про іншого Александровича, див.: Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 323 i 434.
  • 8
    Вони неодмінно мусили бути знайомі. Обидва брали участь в опитуванні, фактично конференції, організованій з ініціативи Львівської торгово-промислової палати 25 квітня 1933 року, див.: Ankieta naftowa, Lwów 1933.
  • 9
    Książka adresowa członków związku Żyd. Stowarzyszeń Humanitarnych „B’nei B’rith” w Rzeczypospolitej Polskiej w Krakowie, Kraków 1932, s. 55.
  • 10
    „Monitor Polski”, 16 lipca 1936, nr 163, s. 7.
  • 11
    Książka adresowa członków związku Żyd. Stowarzyszeń Humanitarnych „B’nei B’rith” w Rzeczypospolitej Polskiej w Krakowie, Kraków 1937, s. 69.
  • 12
    „Dziennik rozporządzeń Gminy król. stoł. miasta Lwowa”, 1 грудня 1934, nr 24, s. 192, oraz Ilustrowany przewodnik po Lwowie z wykazem ulic i planem orientacyjnym miasta, Lwów 1934, s. 199.
  • 13
    За словами Віри Ципук, житловий будинок, у якому помер Ізидор Шульц, тепер міститься по вул. Жуковського [в 2022 перейменована на вул. Василя Кука] 11, див.: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/zhukovskoho-11/.
  • 14
    „Przegląd Realności i Mieszkań” 1935, nr 5, s. 4.
  • 15
    „Przegląd Realności i Mieszkań” 1937, nr 54, s. 3.
  • 16
    З видання університету ім. Яна Казимира у Львові випливає, що в 1935/1936 навчальному році одне з помешкань займав Адам Шельонґовський [Adam Szelągowski], професор університету ім. Яна Казимира у Львові (Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1935/1936, Lwów 1935, s. 65). У 1937 році в будинку мешкала родина Солків – провідників гірських походів (Wyszkolenie. Odznaka za sprawność. Odznaka górska. Narciarstwo na niżu, Kraków 1937, s. 110). У свою чергу, Ілюстрований інформатор міста Львова за 1939 рік повідомляє, що по вул. архієпископа Чепляка, 11 мешкав лікар-терапевт Марек Александрович. Мені не вдалося визначити, чи лікар-терапевт і директор АТ «Природні гази» є тією самою особою (Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. Lwowskiego na rok 1939, Lwów 1939, s. 32).