22 січня 1935, вівторок

Львів. Урочисте прощання з Ізидором Шульцом.

Церемонія прощання з Ізидором Шульцом [Izydor Schulz] розпочинається в ритуальній залі юдейського кладовища1 по вул. Піліховській [тепер вул. В. Єрошенка]. З інженером прощаються передусім особи, пов’язані з промисловістю та торгівлею, представники нафтових інституцій та єврейських громад, а також члени Спілки інженерів-євреїв [Związek Inżynierów Żydów] у Львові. Спершу надкантор Шнайдер [Schneider] співає з хором жалобні псалми, а рабин доктор Леві Фройнд [Lewi Freund] читає молитву за покійного. Першу промову, присвячену життю та діяльності інженера Шульца, виголошує рабин д-р Єхескіель Левін [Jecheskiel Lewin]. Від імені наглядової ради АТ «Ґаліція» [„Galicja” S.A.] промовляє в.о. голови, колишній міністр д-р Твардовський [Twardowski]. Крім того, виступають Віт Сулімірський [Wit Sulimirski], віце-президент Львівської торгово-промислової палати, а також інженер Віктор Гласко [Wiktor Hłasko], голова нафтового концерну «Малопольща», а також інженер Носкевич [Noskiewicz], який промовляє від імені всіх працівників АТ «Ґаліція». Як повідомляє часопис „Przemysł Naftowy”: «Промовці підкреслювали праведність Його характеру та загальну симпатію й довіру, яку мали до Покійного всі, хто з Ним близько контактував»2. На прощанні з Ізидором Шульцом також присутні: віце-президент Львова Віктор Хаєс [Wiktor Chajes], директор «Польміну» інженер Дажванський [Dażwański], директор Польського нафтового експорту інженер Вандич [Wandycz], директор Крайового нафтового товариства д-р Шетцель [Schätzel] та представники багатьох інших установ, в т.ч. директори майже всіх львівських банків.

Близько чотирнадцятої години рештки Ізидора Шульца виносять із ритуальної зали юдейського кладовища. За труною формується похоронна процесія, «в якій узяли участь неозорі юрми»3. Коли похоронна процесія прибуває на головний залізничний вокзал у Львові, труну з тілом Ізидора Шульца поміщають у жалобний вагон, а відтак тіло везуть до Станиславова4, де наступного дня має відбутися похорон.

У зв’язку зі смертю Ізидора Шульца в щоденнику „Chwila” з’являються три некрологи. Один підписаний дітьми та сім’єю, другий – Нафтопереробним заводом та фабрикою машинних мастил «Брати Габер» [Rafinerię Nafty i Fabrykę Olejów Maszynowych Bracia Haber], третій – Галицьким нафтовим товариством «Ґаліція» [Galicyjskie Towarzystwo Naftowe „Galicja”]5.

Див. також: 20 січня 1935. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Детальніше про кладовище див.: https://sztetl.org.pl/pl/miejscowosci/l/703-lwow/114-cmentarze/20134-nowy-cmentarz-zydowski-we-lwowie-wul-kyryliwska-11.
  • 2
    Bł. p. Dyr. inż. Izydor Schulz, „Przemysł Naftowy” 1935, z. 3, s. 81.
  • 3
    Pogrzeb błp. dyr. inż. Izydora Schulza, „Chwila” 1935, nr 5689, s. 10.
  • 4
    Транспортування решток також було занотоване в метричній книзі записів про смерть: Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. „zabużańskich”, 1789–1943, sygn. 1/300/0/-/3549, k. 17.
  • 5
    „Chwila” 1935, nr 5688, s. 4.