Краків. У «Літературному видавництві» [Wydawnictwo Literackie] з’являється друком книжка Bruno Schulz. Listy, fragmenty, wspomnienia o pisarzu [Бруно Шульц. Листи, уривки, спогади про письменника], підготована Єжи Фіцовським.
Невелика книжечка обсягом 80 сторінок містить добірку матеріалів, зібраних Єжи Фіцовським упродовж багатьох років роботи над реконструкцією біографії та доробку Бруно Шульца. Як із надією пише Фіцовський: «Це – я вірю – лише доповнення, а не сповнення, позаяк попри спустошення, яких завдали нам війна та Голокост, і руйнівне проминання часу, нас усе ще чекає не одне відкриття загублених рукописів, які може спочивають десь безіменні, непомічені або недоступні, поки не оприлюднить їх найфортунніший шукач і знахідник, яким є випадок».
У вступі Фіцовський апелює до дев’яносторіччя від дня народження Шульца та сорокаріччя його смерті, які припадають на 1982 рік: «Нехай ця річниця, одна з багатьох забутих і пам’ятних, стане нагодою згадати біографію великого художника – бодай лише у скромному, принагідному обсязі». Книжку не вдалося опублікувати ювілейного року, вона врешті-решт побачила світ через два роки.
Том фактично складається з чотирьох частин: листи, уривки, спогади та ілюстрації. Перша частина містить раніше неопубліковані листи Шульца до Станіслава Іґнація Віткевича*, Ярослава Івашкевича*, Вацлава Чарського*, Людвіка Лілля* й Тадеуша Войцеховського* з коментарями Фіцовського. Друга частина містить уривки двох раніше не передрукованих нарисів Шульца: Powstają legendy [Народжуються легенди] та „Wolność tragiczna” [«Воля трагічна»], тематично пов’язаних із постаттю Юзефа Пілсудського*. Третя частина книги містить «витяги з кількох листовних свідчень-спогадів про Бруно Шульца». Це спогади Марії Будрацької-Темпеле*, Ірени Кейлін-Мітельман*, Хаїма Вінтера*, Збіґнєва Бервінського*, Едмунда Льовенталя*, Елли Шульц-Подстольської*, Олексія Кущака*, Павела Зелінського* та Еміля Ґурського *. Остання частина книжки містить раніше не публіковані ілюстрації: світлини Шульца приблизно з 1920 і близько 1938 року, світлину Шульца зі студентами випускного класу гімназії ім. Владислава Яґелла* у Дрогобичі* від 1926 року, портрет олівцем Марії Будрацької-Темпеле Niedosiężna glorietta* [Недосяжна ґлоріетта*], малюнок тушшю розмивкою Bachanalia [Вакханалія*] 1920 року, рисунок на обкладинці теки Книги ідолопоклоніння*, рисунок тушшю Kataryniarz [Катеринщик*], що є ілюстрацією до Санаторію під Клепсидрою, рисунок олівцем із зображенням трьох постатей за столом: батька* Шульца та його приятеля Едмунда Пільпеля*, а також вирішення математичного завдання, знайдене вчителем математики з Дрогобицької гімназії Мирославом Кравчишином*. (мр)
