жовтень 1942 року

Варшава. Єжи Фіцовський читає Цинамонові крамниці та пише листа Бруно Шульцові.

Єжи Фіцовський неодноразово розповідав про початок свого зацікавлення Шульцом. Найдокладніший виклад містять спогади Mój Bruno Schulz [Мій Бруно Шульц], виголошені в ефірі II-ї програми Польського Радіо Zapiski ze współczesności [Нотатки з сьогодення] у 2002 році.

У жовтні 1942 (тобто за рік до ув’язнення в тюрмі на Пав’яку) вісімнадцятирічний учень таємного торгівельного ліцею [1] Єжи Фіцовський отримує від колеги, майбутнього поета й автора текстів пісеньок Яна Галковського [Jan Gałkowski], [2], книжку. То були Цинамонові крамниці. Через кілька днів він починає її читати, вона справляє на нього величезне враження: «Я узявся за цю книжку й заходився її читати. І раптом відчуваю, наче щось на межі між божевіллям і захопленням діє на мене, як якийсь дивний засіб, наркотик, спирт. [...] У будь-якому разі я відчув, що просто хворий, що це нестерпно» [3].

В розмові з Войцехом Вишневським Фіцовський згадує, що намагався пропагувати творчість Шульца серед колег. «Так, я намагався заразити своїх однолітків, колег із підпілля, щоб вони читали Шульца. Багатьом із них ці книжки сподобалися, бо я також роздобув Санаторій під Клепсидрою. Вони, мабуть, прочитували цю прозу інакше, ніж я, проте були нею зачаровані» [4] За посередництвом Адама Павліковського [Adam Pawlikowski], одного з зацікавлених творчістю Шульца приятелів, Фіцовський отримує три листи Шульца до Анджея Плешневича. Прочитавши це листування, він пише Шульцові листа, в якому висловлює захоплення та вдячність, і надсилає його на адресу, яка була вказана в листах до Плешневича [5] (вул. Флоріанська, 10, тобто, вже не актуальну в 1942 році). Щойно навесні 1943 року Фіцовський дізнається про смерть Шульца, про що свідчить лист Фіцовського до сестри Кристини з пізніше дописаною датою 1942 [6].

Юнацька лектура Фіцовського стане зав’язком захоплення усього його життя, а відтак багаторічна робота над біографією та творчістю Бруно Шульца.

Дивіться також: 1943, червень 1967, 1993. (мр)

  • 1
    Див.: Piszę dla moich bliskich dalekich. Z Jerzym Ficowskim rozmawia Wojciech Wiśniewski, [в:] Wojciech Wiśniewski, Lekcja polskiego, Warszawa 1993, s. 39.
  • 2
    Див.: Malwina Wapińska, Bruno Schulz – mistrz, inspirator czy literacki ojciec Jerzego Ficowskiego?, „Annales Universitatis Pedagogicae Cracoviensis. Studia Historico-Litteraria” XVI, s. 134.
  • 3
    Mój Bruno Schulz, стенограма ефіру із циклу Zapiski ze współczesności, підготовленого в 2002 році II Програмою Польського Радіо, http://ninateka.pl/audio/moj-bruno-schulz-zapiski-ze-wspolczesnosci-3-4 (доступ 16 січня 2018).
  • 4
    Piszę dla moich bliskich dalekich..., s. 35.
  • 5
    Mój Bruno Schulz...
  • 6
    Єжи Кандзьора на підставі аналізу збереженого листа Єжи Фіцовського до його сестри (list J. Ficowskiego do K. Ficowskiej, b.d., z późniejszym dopiskiem ręką Ficowskiego o treści: „(1942 r.) / list J. Ficowskiego”; zbiory Ossol., Korespondencja Jerzego Ficowskiego. Listy, bruliony i kopie listów do następujących, teka A-Ł, nr akcesji 165/83) приходить до висновку, що «перша інформація про дату смерті Шульца, яка потрапила до Фіцовського, були дуже запізніла й неточна ( насправді Шульц був убитий 19 листопада 1942), а також, що лист Фіцовського до Шульца був надісланий уже після смерті письменника» (Jerzy Kandziora, Jerzy Ficowski o Schulzu – między rekonstrukcją a retoryką. (Refleksje nad „Regionami wielkiej herezji”), „Schulz/Forum” 2014, nr 3, s. 46 i 49, przyp. 5).