1940 рік

Янів. Юзефина Шелінська ховає листи від Бруно Шульца.

Шелінська* ховає майже двісті листів під кроквами на горищі свого родинного будинку в Янові (нині Івано-Франкове), до якого вже ніколи не повернеться. Будинок пережив воєнну завію, певний час служив сиротинцем, проте згодом його зруйнували.

Шелінська, яку Єжи Фіцовський* розпитував через багато років по тому, згадує: «Це були шедеври епістолярного мистецтва, куншту, який уже сьогодні вийшов з моди. Він висловлювався в них не через потребу спілкування, – він був для цього замало людський, але з художньої потреби, ставлячись до них як до заправи, певного маргінального жанру своєї творчості. Часто, навіть здебільшого, він [спершу] писав чернетки. Навіть коли писав мені» 1.

Можливі підозри щодо правдивості свідчень Шелінської в питанні втрати листів може породити той факт, що, тікаючи з Янова, вона забрала з собою предмети, значно більші та важчі не лише для транспортування, а й для зберігання, – портрети, начерки та рисунки Шульца.

Дивіться також: кінець 1932 року, весна 1933, літо 1933, кінець літа 1933, грудень 1933, кінець 1935 року / початок 1936 року, 8 лютого 1936, середина січня 1937*, 22 січня 1937, лютий/березень 1937, перший квартал 1937, 11 липня 1991. (rb)

  • 1
    Лист Юзефини Шелінської до Єжи Фіцовського від 4 квітня 1964 року.