від 2 або 3 квітня 1934 року

Варшава. Бруно Шульц проводить у Варшаві тиждень у товаристві Зоф’ї Налковської.

На початку квітня 1934 року Шульц виїжджає на шість днів до Варшави. Листування із Зеноном Вашневським*1 та Станіславом Іґнацієм Віткевичем*2 свідчить, що подорож Шульца відбулася між 3 та 11 квітня. Більшу частину часу він проводить у товаристві Зоф’ї Налковської3. Разом із нею та її секретарем (а незабаром партнером) Боґуславом Кучинським він оглядає в Польському театрі спектакль Злочин і кара, автором інсценізації та режисером якого був Леон Шиллер*, а також спектакль Красін у єврейському Театрі молодих Міхала Вайхерта [Michał Weichert]. Він також бере участь у зустрічі, влаштованій Налковською, за участі прихильних до нього осіб із літературних кіл. «В один із тих днів, – пише Налковська, – я запросила пополудні кільканадцять осіб, передусім із думкою про Бруно, отож, його ентузіастів: Блешинського [Błeszyński], Бруча [Brucz], Вата [Wat], Чапського [Czapski], Рудницького [Rudnicki], Боґушевську [Boguszewska], Корнацького [Kornacki]. Був теж Кароль Шимановський [Karol Szymanowski], в якого нещодавно помер брат, і Тарновський [Tarnowski], Іжиковський [Irzykowski], Галинка та Ґоявічинська [Gojawiczyńska] (вона також робить мені честь, хоча ґатунково дальша, подібно, як Хороманський)»[[4]. Окрім цієї зустрічі, Шульц також бачиться з письменниками Юліаном Тувімом*, Александером Ватом*5, Адамом Важиком*, Станіславом Бручем і Полею Ґоявічинською*6.

Ганна Кірхнер припускає, що під час цього візиту Шульца до Варшави міг статися єдиний випадок сексуальних стосунків між ним і Налковською7.

Дивіться також: 16 квітня 1933, червень 1933, 11 липня 1933, серпень 1933, 24 березня 1934*, 2 квітня 1934*, 12 квітня 1934*, 5 червня 1934*. (мр) (перекл. ап)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 2 квітня 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 67; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський / переклав Андрій Павлишин, Київ 2012, с. 56.
  • 2
    Лист Бруно Шульца до Станіслава Іґнація Віткевича від 12 квітня 1934, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 104; Бруно Шульц, Книга листів, с. 86.
  • 3
    У листі до Зенона Вашневського від 24 березня 1934 Шульц повідомляє, що планує зупинитися в Варшаві в інтернаті для державних вчителів по вулиці Маршалковській, 4. Проте насправді за цією адресою (Маршалковська, 4) тоді мешкає Зоф’я Налковська. Див.: Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 24 березня 1934, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 66; Бруно Шульц, Книга листів, с. 55.
  • 4
    Zofia Nałkowska, Dzienniki IV: 1930–1939. Część 1 (1930–1934), opracowanie, wstęp i komentarz Hanna Kirchner, Warszawa 1988, s. 440–441.
  • 5
    У недатованому листі до Марії Чапської періоду між лютим 1962 і січнем 1963 року Александер Ват пише, що Шульц говорив йому про своє захоплення «Пічечкою». «Те, що Ви пишете про двозначність і б’ялошевщину [наслідування поета, прозаїка і драматурга Мирона Б’ялошевського (1922–1983). – прим. перекл.], – це радше ненавмисне повернення до моєї першої книжки (1920 рік) Ja z jednej strony i Ja z drugiej strony mego mopsożelaznego piecyka [Я з одного боку і Я з іншого боку моєї мопсозалізної пічечки], незнаної вже, а свого часу висміюваної. За винятком Віткація, який написав про неї невелику захоплену розвідку (у часописі „Teatr”), Шульца [в оригіналі прізвище написано неправильно. – прим. перекл.], який казав мені, що вона була одним з його головних джерел, і власне Б’ялошевського...» (A. Wat, Pisma zebrane, tom 4: Korespondencja, część 1, wybrała, opracowała, przypisami i posłowiem opatrzyła Alina Kowalczykowa, Warszawa 2005, s. 66). Подібно він згадує у своїх нотатниках межі 1950-х та 1960-х років: «У тридцятих роках Бруно Шульц сказав мені, що Пічечка надихнула його, без Пічечки він не почав би писати (але, може, це була його звична улеслива інтродукція до „статечних” літераторів?)». (Aleksander Wat, Notatniki, transkrypcja i opracowanie Adam Dziadek, Jan Zieliński, Warszawa 2015, s. 836). Чи Ват згадує тут про розмову квітня 1934, невідомо.
  • 6
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 5 червня 1934, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 70; Бруно Шульц, Книга листів, с. 59.
  • 7
    Hanna Kirchner, Nałkowska, albo życie pisane, Warszawa 2011, s. 406.