перша половина листопада 1937 року

Бруно Шульц читає Фердидурке Вітольда Ґомбровича.

Шульц читає книжкову версію роману Фердидурке, оприлюднену наприкінці жовтня 1937 року в видавництві «Рій»*. Шульц уже раніше ознайомився з уривками книжки Ґомбровича*1. У травні 1936 р. він висловлювався про них досить скептично2. На початку 1937 Ґомбрович дав йому прочитати майже готовий рукопис, на який Шульц знову відреагував прохолодно3. Лише остаточне книжкове видання справляє на «Шульца» «разюче» та «приголомшливе» враження4. «[К]оли він прочитав Фердидурке у книжковому виданні, то вибухнув як полум’я, яке мене, холодного, ледь не обпалило»5, – згадує Ґомбрович. Шульц навіть кілька разів телеграфує йому упродовж одного дня, щоб висловити своє дедалі більше захоплення6. На його думку, цей роман – новаторський та інноваційний, він непідвладний будь-якій літературній класифікації. Духовне починання автора Фердидурке він порівнює з досягненнями Зиґмунда Фройда та Марселя Пруста, а самого Ґомбровича називає геніальним7. В одному зі своїх листів він зізнається, що до певної міри «наснажений» романом Ґомбровича, котрий не дає йому спокою8. Тож він планує написати текст про Фердидурке, який постає упродовж найближчих кількох тижнів. Уже 11 січня 1938 року за порадою Романи Гальперн Шульц прочитає свій реферат під час дискусійного вечора у приміщенні Профспілки польських письменників* у Варшаві. У липні 1938 року його статтю опублікує часопис „Skamander”9.

Дивіться також: січень 1937, 24–30 жовтня 1937*, 11 січня 1938, липень 1938. (тс)

  • 1
    Це були робочі версії текстів, які Ґомбрович особисто передавав Шульцові, або уривки Фердидурке, надруковані в літературних часописах. До оприлюднення книжкового видання роману з’явилося аж десять публікацій його фрагментів у дев’яти різних журналах, серед яких були „Skamandr”, „Wiadomości Literackie” i „Tygodnik Ilustrowany”, див.: Jak powstawała Ferdydurke, [в:] Witold Gombrowicz, Ferdydurke, opracował Włodzimierz Bolecki, Kraków 2007, s. 261.
  • 2
    «Уривок із Ґомбра не здався мені яскравим», див. Лист Бруно Шульца до Тадеуша Брези від 11 травня 1936 р. [в:] Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський / переклав Андрій Павлишин, Київ 2012, с. 48.
  • 3
    Див.: Witold Gombrowicz, Dziennik 1953–1969, Kraków 2013, s. 656; Вітольд Ґомбрович, Щоденник, т. 3: 1961–1969 / переклала Роксана Харчук, Київ 1999, с. 9; а також Witold Gombrowicz, Wspomnienia polskie, Kraków 2002, s. 126.
  • 4
    Лист Бруно Шульца до Романи Гальперн від 16 листопада 1937 р. [в:] Bruno Schulz, Księga listów; Бруно Шульц, Книга листів, с. 128–129.
  • 5
    Witold Gombrowicz, Dziennik 1953–1969,  s. 656; Вітольд Ґомбрович, Щоденник, т. 3: 1961–1969, с. 9.
  • 6
    Idem, Wspomnienia polskie, s. 127; idem, Kronos, Kraków 2013, s. 37 i 43.
  • 7
    Лист Бруно Шульца до Романи Гальперн...
  • 8
    Там само.
  • 9
    Bruno Schulz, Ferdydurke, „Skamander”, lipiec–wrzesień 1938, r. 12, t. 12, z. XCVI–XCVIII.