7 листопада 1934, середа

Дрогобич. Бруно Шульц із запізненням відповідає на лист Зенона Вашневського, в якому представляє свою ситуацію на літературному ринку та висловлює побоювання, що змарнує успіх, досягнутий «Цинамоновими крамницями». Він також вирішує зайнятися літературною критикою.

Відповідаючи на «прекрасний і сумний лист, овіяний настроєм Дня поминання померлих»1, Шульц помічає погіршення настрою Вашневського* й запитує: «Чи й Вас уже хапає „taedium vitae” – велика нудьга – пасивний опір, бажання саботажу, прагнення вирватися зі спільної упряжки?»2. Для контрасту він представляє свою і Вашневського опірність життєвим труднощам. «Ви, – пише він, – значно відважніші, ніж я, більш по-чоловічому зносите Вашу долю!»3.

Далі в листі Шульц детально розповідає про свою поточну ситуацію. «Уже місяць, як я нічого не писав, не малював – і маю інколи відчуття, що вже нічого порядного не напишу»4, – зізнається він Вашневському. Він усвідомлює, яким чином працює літературний ринок: «Дуже мені шкода змарнувати такий успіх, якого я осягнув „Крамницями”*, а я його змарную, якщо ще цього року не видам речі, яка стоїть принаймні на тому ж рівні. Я написав би її, якби отримав відпустку, а тут про відпустку тиша, клопотання потонуло в підземних нетрях міністерства, і я втрачаю надію, що воно випірне»5.

Тепер він спроможний братися лише за менш всеохопні письменницькі завдання. «Маю намір поки що написати пару статей про книжки, – повідомляє він Вашневському. – Мене вабить до того, щоб проаналізувати „Минуле Якова”* Манна* – чудову річ, на якій можна продемонструвати переміну нашого поняття дійсності та новий погляд на суть життя»6. Ці плани не будуть втілені негайно. Перші есеї – відповідь на запитання Станіслава Іґнація Віткевича* [Stanisław Ignacy Witkiewicz] і написаний після смерті Юзефа Пілсудського* текст «Народжуються легенди»* [Powstają legendy] – Шульц опублікує в 1935 році. Щойно в 1936 році він почне регулярну рецензентську співпрацю з часописами «Wiadomości Literackie»* та «Tygodnik Ilustrowany»*, а також публікуватиме критичні нариси в інших виданнях7.

Друга частина листа – ніби всупереч заявам у першій частині – містить показ літературних можливостей і майстерності Шульца-письменника. Уривок на тему «чудесної осені» навіть спонукав Єжи Фіцовського* висунути таку гіпотезу: «Чудовий мистецький образ гайвороння, яке кружляє в осінньому небі, є, мабуть, цитатою або зачином якогось невідомого літературного твору Шульца»8.

Лист закінчується справою про спільну участь у лотереї, котра фігурує у листуванні з Вашневським від червня. Виявляється, що квитки, які Шульц придбав у львівському пункті продажу, не брали участі в жовтневому розіграші. Як він пояснює спільникові в придбанні лотереї: «Закуплені нами номери вже були продані»9. Він готовий надіслати Вашневському довірені тим кошти на відновлення ставки. Сам він, попри невдачі, вирішує грати далі. «Здається мені, що ми, втім, унаслідок цього маневру втратили не тільки перший розіграш, а й частину суми. Такі-то вони – витребеньки долі. Чи, може, такий поворот справи знеохотить Вас до подальшої гри?»10. (cp) (перекл. ап)

Дивіться теж: 15 березня 1934*, 24 березня 1934*, 2 квітня 193[4], 24 квітня 1934, 5 червня 1934, 23 червня 1934, 28 серпня 1934*, 14 вересня 1934*, 30 вересня 1934*, 6 жовтня 1934*, 15 жовтня 1934*, 15 листопада 1934*, 19 грудня 1934*, 28 січня 1935*, 16 березня 1935*, [25 березня 1935*], 24 червня 1935*, 13 липня 1935*, 3 серпня 1935*, [7 серпня 1935*], 2 червня 1937*, 4 серпня 1937*, [5 січня 1938*], 24 квітня 1938*. (бг)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 7 листопада 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 78; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 65.
  • 2
    Ibidem; там само.
  • 3
    Ibidem; там само.
  • 4
    Ibidem; там само.
  • 5
    Ibidem; там само, с. 65–66.
  • 6
    Ibidem, s. 78–79; там само, с. 66.
  • 7
    Пор.: Marta Bartosik, Bruno Schulz jako krytyk, Kraków 2000; Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 7: Szkice krytyczne, koncepcja edytorska Włodzimierz Bolecki, komentarze i przypisy Mirosław Wójcik, opracowanie językowe Piotr Sitkiewicz, Gdańsk 2017.
  • 8
    Коментарі до: Bruno Schulz, op. cit., s. 355, przyp. 44; Бруно Шульц, Книга листів, с. 267.
  • 9
    Ibidem, s. 79; там само, с. 66.
  • 10
    Ibidem; там само.