13 листопада 1934, вівторок

Дрогобич. Шульц пише листа Тадеушові Брезі.

Лист до Тадеуша Брези, прозаїка та редактора варшавської газети „Kurier Poranny”*, Шульц починає з вибачення за тривале мовчання, виправдовуючись клопотами зі здоров’ям: «Усі канікули я пролежав недужий, знеохочений і апатичний» 1. Відтак він розпитує Брезу про його самопочуття. Розвиваючи метафізику хвороби, він створює квазімедичний неологізм для жартівливого опису недуги – неконтрольованого споживання часу, у чому Бреза звірявся в одному з останніх листів (втрачених): «Чи Ви загнівалися на мене за те мовчання, чи, може, Вас і далі мучить „хронофагоцитоз” 2, цуплячи Вам з-під носа найкращі шматки часу купно з найкращими намірами, якими він нафарширований?» 3. Насамкінець Шульц міркує про плани тривалого перебування в Варшаві*, проте за умови, що отримає оплачувану відпустку для продовження літературної роботи, про яку він подав клопотання до Міністерстві релігійних конфесій та публічної освіти*.

Дивіться також: 21 червня 1934 р., 2 грудня 1934 р. (jo)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Тадеуша Брези від 13 листопада 1934 року, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 52; Бруно Шульц, Книга листів, Київ 2012, с. 44.
  • 2
    «Хроно-фагоцитоз» може тут дослівно означати: хронічне поглинання («фагоцитоз» – процес поглинання і засвоєння чужої матерії спеціалізованими клітинами організму) часу (від «хронос»).
  • 3
    Bruno Schulz, op. cit., s. 52; Бруно Шульц, цит. пр., с. 44.