31 липня 1935, середа

Закопане. Бруно Шульц зустрічається зі Станіславом Іґнацієм Віткевичем [Stanisław Ignacy Witkiewicz].

Віткацій присвячує ще один день зустрічам і розмовам із діячами культури та науки, які перебувають у Закопаному. У листі до Ядвіґи Віткевич [Jadwiga Witkiewiczowa] він повідомляє: «Не маю сьогодні часу, бо Шульц, Чаховський [Czachowski], Інґарден [Ingarden], Пломенський [Płomieński]»1. Шульц знайомий з усіма переліченими і, ймовірно, зустрічається з ними в помешканні Віткація. Казімеж Чаховський, літературний критик, літературознавець і перекладач, є другом Стефана Шумана* [Stefan Szuman], який звернувся до нього з проханням допомогти у публікації Цинамонових крамниць2. З Романом Інґарденом Шульц познайомився тиждень тому, також у Віткевича. Про розмови з приятелем Віткація Єжи Пломенським (той його називав Пломенсьом)3, літературним критиком, есеїстом, літературознавцем, Шульц згадує в листі до Зенона Вашневського* [Zenon Waśniewski]4. Ймовірно в зустрічі також беруть участь Юзефина Шелінська* [Józefina Szelińska] та Марія Інґарден [Maria Ingardenowa]5.

На підставі інтерв’ю з Шелінською, Єжи Фіцовський* [Jerzy Ficowski] стверджує, що в «цих дискусіях та обміні думками Шульц бував слухачем і учасником, а погляди, які він обстоював, оберталися у сфері, близькій співрозмовникам, вони були точно формульовані, звертали увагу на метафізичні аспекти дійсності»6.

Див. також: 19–20 липня 1929*, 24 червня 1935, 13 липня 1935, 24 липня 1935, 25 липня 1935, 3 серпня 1935, 7 серпня 1935, 14 серпня 1935, 24 серпня 1935, кінець 1935 / початок 1936 року. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy do żony (1932–1935), przygotowała do druku Anna Micińska, opracował i przypisami opatrzył Janusz Degler, Warszawa 2010, s. 310–311.
  • 2
    Більше про це пише Єжи Фіцовський, див.: Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 204; Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія, Київ 2010, с. 210.
  • 3
    Своє знайомство з Віткацієм і перипетії, пов’язані з Шульцом, Пломенський описав у статті: Jerzy Eugeniusz Płomieński, Polski „pontifex maximus” katastrofizmu, [в:] Stanisław Ignacy Witkiewicz. Człowiek i twórca. Księga pamiątkowa, pod redakcją Tadeusza Kotarbińskiego i Jerzego Eugeniusza Płomieńskiego, Warszawa 1957.
  • 4
    Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 89; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 75.
  • 5
    Того дня Віткевич пише портрет Марії Інґарден, див.: Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy II (wol. 2, cz. 1), opracowali i przypisami opatrzyli Janusz Degler, Stefan Okołowicz, Tomasz Pawlak, Warszawa 2017, przypis nr 2 do listu do Romana Ingardena nr 21, s. 97.
  • 6
    Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji…, s. 158; Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці…, с. 158.