Варшава–Катовіце. Станіслав Іґнацій Віткевич [Stanisław Ignacy Witkiewicz] дарує колекцію образів Сілезькому музею в Катовіце, серед яких був і рисунок Бруно Шульца Wnętrza [Інтер’єри].
Наприкінці червня 1938 року Чеслава Окнінська-Коженьовська [Czesława Oknińska-Korzeniowska] почала повертати нерозкриті листи Віткевича («заходилася блювати моїми нерозкритими листами та листівками»1), книжки з вирваними присвятами («навіщо бити в морду на прощання і копати вкритим грязюкою черевичком у яйця — я цього не розумію»2), і, нарешті, знамениті вісімдесят кілограмів подарунків і картин, про які Віткацій повідомив Шульцові: «Мені випустили нутрощі і вдарили бичем у писок. (Тобі би це сподобалося). 80 кілограмів (!) усіх подарунків, плюс картини, відіслані на Братську, мені повернули сюди. Мій труп сидить у тому коші і плаче над загубленим щастям»3.
Покинутий і знеславлений Віткацій вирішує віддати до Сілезького музею в Катовіце всі картини, повернуті Чеславою, як одну колекцію, так званий подарунок пані Ч.К. [C.K.] Серед образів, переданих музеєві, є також рисунок Шульца під назвою Wnętrza [Інтер’єри]. Більшість цієї колекції буде знищено в роки війни, включно з рисунком автора Ідолопоклонної книги [Xięga bałwochwalcza]4. (тс) (перекл. ап)