28 вересня 1934, п’ятниця

Дрогобич. Бруно Шульц переписує «Липневу ніч» [Noc lipcowa] (спершу обіцяну часописові „Kamena”) і разом із листами надсилає до редакції львівського щомісячника „Sygnały”.

Адресатом листа є Тадеуш Голендер* [Tadeusz Hollender], який разом із Каролем Курилюком [Karol Kuryluk] створював у той час редакцію часопису „Sygnały”1. Шульц згадує про нещодавню зустріч із Курилюком, який заохочував його до співпраці. «Липнева ніч»* була надіслана задля виконання даної йому обіцянки – затриманої через хворобу та реконвалесценцію, про що, однак, у листі не йдеться. Причиною затримки він називає потребу несподіваного виїзду з Дрогобича.

Шульц спочатку призначав це оповідання для часопису „Kamena”*. 5 червня 1934 року він писав з цього приводу Зенону Вашневському: «З давніших уривків я вибрав один – властиво, не уривок, а до певної міри завершену річ під назвою “Липневі ночі”»2. Але він не відіслав твору «в чернетці в дещо сирому стані», позаяк не знайшов у собі енергії «виправити та переписати»3 його. Тепер, однак, під тиском обіцянки, даної Курилюку, і пильного терміну, Шульцові вдається подолати минулу неспроможність. У листі до редакторів часопису „Sygnały” він повідомляє: «Я спішно переписав одну новелу, може, Ви ще встигнете її надрукувати»4. Редакція опублікувала «Липневі ночі» (під назвою «Липнева ніч») у найближчому номері, який з’явився в понеділок 8 жовтня із тижневим спізненням через – як пояснювалося – «несподіваний відхід редактора»5.

Інші обставини відправки «Липневої ночі» Шульц виклав Вашневському в листі від 6 жовтня: «Мене нещодавно відвідав п. Курилюк, редактор львівського часопису «Sygnały», і конче просив якийсь уривок. Я дав йому стару річ, написану ще в 1928 році, котру знайшов у паперах. Вони тим дуже втішилися, і вже, схоже, надрукували»6. Очевидно, Шульц хотів приховати, що обіцяний часописові „Kamena” фрагмент віддав іншій редакції. Тому він пересунув час зустрічі з Курилюком («нещодавно», тобто на межі вересня і жовтня), змінив спосіб передачі рукопису («я дав йому», а не «надіслав») і приховав назву оповідання («якийсь уривок»). Шульц міг остерігатися, що Вашневський зауважить обіцяне йому раніше оповідання в часописі „Sygnały”. (cp) (перекл. ап)

Дивіться теж: 19 березня 1936, 12 травня 1936, 4 вересня 1938, 24 вересня 1938*, 4 листопада 1938. 

  • 1
    Тадеуш Голендер [Tadeusz Hollender], який спершу виконував функцію головного редактора, власне завершував працю в часописі „Sygnały”, про що Шульц ще не міг знати. «У вересні того ж року Голлендер вийшов зі складу редакції, проте не припинив співпраці з колективом. Обов’язки головного редактора перебрав тоді повністю Курилюк, будучи водночас його видавцем, адміністратором, коректором і розповсюджувачем», – Ewa Danowska, „Sygnały” 1933–1939 – lwowskie czasopismo o ogólnopolskim zasięgu, „Rocznik Bibliologiczno-Prasoznawczy” R. IX, 2017, z. 20, s. 195–205.
  • 2
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 5 червня 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 69; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 58. Первісна назва врешті-решт зазнала зміни: з «Липневих ночей» на «Липневу ніч».
  • 3
    Ibidem.
  • 4
    Лист Бруно Шульца до редакції часопису „Sygnały” від 28 вересня 1934, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 94; Бруно Шульц, Книга листів, с. 78.
  • 5
    Od redakcji, „Sygnały” 1934, nr 12, s. 12.
  • 6
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 6 жовтня 1934, [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 76; Бруно Шульц, Книга листів, с. 63.