25 липня 1938, понеділок

(A) Дрогобич. Бруно Шульц подає до повітового староства в Дрогобичі заявку про видачу йому закордонного паспорта для виїзду до Франції та отримує його ще того самого дня.

(B) Варшава. Рахеля Авербах [Rachela Auerbach] пише листа до Бруно Шульца.

(C) Самбір. Артур Сандауер [Artur Sandauer] пише листа до Бруно Шульца.

(A) До заявки Шульц додає: (1) посвідку про проживання «з паспортною метою», отриману того самого дня в міській управі в Дрогобичі, (2) метрику про народження від 11 жовтня 1921 (nr 1432/1921), (3) посвідчення про громадянство nr A.7882/928, видане староством у Дрогобичі 20 квітня 1938, (4) квитанцію про оплату акредитива, (5) довідку про членство в професійній спілці польських літераторів, видану 1 липня 1938 року1. На звороті паспортної анкети Шульц власноручно заповнив рубрики, що стосуються персональних даних і опису зовнішності, у належному місці вклеїв свою фотографію. Звертаючись до староства, він просить надати йому закордонний паспорт, дійсний упродовж двох місяців, щоб поїхати до Франції. Вона пояснює, що їде в подорож, щоб «вивчати літературу та влаштувати виставку малярських творів».

Паспорт, значений номером 115/38, був виданий Шульцові того самого дня, він чинний упродовж п’яти тижнів – до 29 серпня. Утриманий збір у розмірі 41 злотого передбачений для поїздок «із туристичною метою», а це означає, що «довідка професійної спілки польських літераторів», додана Шульцом до заявки, не була врахована як підстава для зниження тарифу при видачі паспорта. (cp) (перекл. ап)

(B) Це відповідь на незбережений лист Шульца від травня цього року. Заторкнуту Авербах* «справу п. Ґ» («п. Ґрубер» [„p. Gruber”])2, яку адресат мусив добре знати, видавець листування не пояснює. «Стара знайома із львівських часів», – як окреслює себе в листі Авербах, можливо, знаючи про плани від’їзду Шульца, далі пише про власні плани: «Я скута безгрошів’ям і не можу відтак поїхати, як планувалося, до Парижа, де Манґер3 перебуває вже три місяці, у зв’язку з тими ж розпорядженнями, проти яких, із більшою від нього спритністю, намагається захистити себе п. Ґрубер»4. В останній частині листа Авербаха є фраза, що зробить видатну кар’єру в шульцології: «Я твердо переконана, що Ваші речі можуть стати одкровенням світового масштабу, і якщо Ви вже не пишете їдишем і не належите до середовища, з якого виросли, то принаймні належите до... світу»5. Вона також заявляє про готовність спробувати перекласти прозу Шульца їдишем. (cp) (перекл. ап)

(C) Його непокоїть тривала мовчанка Шульца, який не відписує від 19 липня*, тому він очікує на «негайну відповідь». Крім того, він інформує Шульца про запланований для тижневика «Wiadomości Literackie» текст, у якому збирається порівняти його прозу з творами Вітольда Ґомбровича* [Witold Gombrowicz]. Сандауер знову розпитує про «Месію» [Mesjasz]6.

Дивіться теж: 12 травня 1938*, 27 червня 1938*, 5 липня 1938*, після 12 липня 1938*, 11 липня 1938*. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Документи знайшла та опублікувала Леся Хомич (Łesia Chomycz, Wyjazd Brunona Schulza do Francji, „Schulz/Forum” 11, 2018, s. 179–188).
  • 2
    Лист Рахелі Авербах до Бруно Шульца від 25 липня 1938, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 293; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 230.
  • 3
    Іцик Манґер [Icyk Manger] (1901–1969) – один із найвидавніших поетів мовою їдиш у ХХ столітті, тоді близько пов’язаний із Рахелею Авербах. Ibidem, s. 422.
  • 4
    Ibidem, s. 294; там само, с. 231.
  • 5
    Ibidem; там само.
  • 6
    Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 312; Бруно Шульц, Книга листів, с. 245–246.