24 липня 1935, середа

Закопане. Бруно Шульц зустрічається зі Станіславом Іґнацієм Віткевичем [Stanisław Ignacy Witkiewicz] та Романом Інґарденом [Roman Ingarden].

Шульц відвідує Віткація на віллі в Закопаному, яку називають Антолівка або Віткевичівка1. Крім нього, у зустрічі також бере участь професор Роман Інґарден2. Спільні розмови настільки захоплюючі, що Віткевич не має часу відписати Ядвізі Віткевич [Jadwiga Witkiewiczowa], котрій напередодні обіцяв довгого листа: «Завтра напишу довгого листа. Сьогодні, вибач, у мене навала справ»3. У зв’язку з проведенням «істотних розмов» Віткацій скасовує свою обіцянку: «Ніночко Найдор. Сьогодні я мав написати великого листа (Вайтгед, 1-й сеанс), а тут обложили мене, розумієш, Інґарден і Шульц, і не можу»4. Отже, правдоподібно, що для Віткевича візити Шульца та Інґардена могли стати несподіванкою. Шульц відклав свою поїздку до Закопаного і, можливо, Віткевич не знав остаточної дати його приїзду5. Натомість Інґарден міг приїхати раптово, бо ще 18 липня Віткевич писав йому: «Я в розпачі, що ми не можемо зустрітися»6. Через багато років Інґарден визнав, що хоча вони познайомилися раніше7, щойно в Закопаному між ними зав’язалися дружні стосунки: «Ми зустрілися в 1935 р. в Закопаному, перед тим обмінявшись кількома листами. Відтоді ми зустрічалися в Закопаному щороку влітку, аж до початку війни»8. Ймовірно у зустрічі брали участь також дружина професора Марія Аделя Юзефа Інґарден [Maria Adela Józefa Ingardenowa] та наречена Шульца Юзефина Шелінська* [Józefina Szelińska], котра пізніше згадуватиме, що під час зустрічей із Віткацієм та Інґарденом Шульц переважно мовчав9.

Див. також: 24 червня 1935, 13 липня 1935, 25 липня 1935, 31 липня 1935, 3 серпня 1935, 7 серпня 1935, 14 серпня 1935. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Шульц зупинився в пансіонаті на бульварі Словацького, неподалік від вілли, де на другому поверсі покій винаймав Віткацій. Попри те, що це був будинок родини Віткевичів, Віткацій платив своїй тітці та двоюрідному братові орендну плату (5 злотих на день).
  • 2
    Філософ, теоретик мистецтва, творець відомої теорії літератури (Das literarische Kunstwerk, 1931), друг Віткація, він від 1935 року став постійним гостем у Віткевичівці.
  • 3
    Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy do żony (1932–1935), przygotowała do druku Anna Micińska, opracował i przypisami opatrzył Janusz Degler, Warszawa 2010, s. 310.
  • 4
    Ibidem, s. 310.
  • 5
    Проте Шульц, безумовно, повідомив Віткевича про свій приїзд, оскільки двічі згадував Зенону Вашневському про заплановану зустріч із автором Шевців [Szewcy], див.: Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 87–88; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 72–73.
  • 6
    Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy II (wol. 2, cz. 1), opracowali i przypisami opatrzyli Janusz Degler, Stefan Okołowicz, Tomasz Pawlak, Warszawa 2017, s. 96.
  • 7
    Вони познайомилися 1924 року в Торуні під час прем’єри драми Віткевича.
  • 8
    Roman Ingarden, Wspomnienie o Stanisławie Ignacym Witkiewiczu, [в:] Stanisław Ignacy Witkiewicz. Człowiek i twórca. Księga pamiątkowa, pod red. Tadeusza Kotarbińskiego i Jerzego Eugeniusza Płomieńskiego, Warszawa 1957, s. 169.
  • 9
    За словами Шелінської, в одній із зустрічей Віткація, Шульца та Інґардена також брав участь Стефан Шуман [Stefan Szuman] (лист Юзефини Шелінської до Єжи Фіцовського від 20 листопада 1973 р.).