[Дрогобич]. Бруно Шульц вкладає в паспарту одну з ілюстрацій до оповідання «Пенсіонер» та дарує її з присвятою акторці й декламаторці Казимирі Рихтер [Kazimiera Rychterówna].
Привід і обставини дарування рисунку незнані. Відомо, що пізніше Шульцові ще не раз доводилося обдаровувати Казимиру Рихтер своїми творами. В листі, написаному 18 червня 1938 року, на зворотному шляху до Варшави, вона дякує йому «за щиру та ревну допомогу у справі передачі, за гостинність, і передусім за Товариство – за прекрасні рисунки». Обдаровувана актриса навіть створить у 1938 році в своєму помешканні «стіну Шульца», повну його робіт. Вона з гордістю показує її своїм гостям, маючи певність, що ці рисунки врешті досягнуть «великого успіху» – також у Парижі, куди, на її думку, слід поїхати Шульцу для встановлення контактів.
Рисунок, який вона отримала від Шульца в 1936 році, показує головного героя оповідання тієї миті, коли його, підхопленого вітром, «все вище й вище відносило в жовті, незнані осінні простори». Це один із трьох відомих сьогодні варіантів цієї теми і єдиний, що зберігся в оригіналі. Дві інші відомі нам завдяки публікації оповідання «Пенсіонер»* [Emeryt] у часописі „Wiadomości Literackie”* та у книжці «Санаторій під Клепсидрою»* [Sanatorium pod Klepsydrą]. (cp) (перекл. ап)
