23 червня 1934, субота

Дрогобич. Бруно Шульц відповідає на листа Зенона Вашневського [Zenon Waśniewski], в якому йдеться про запропоновану у Львові зустріч та план придбання на спілку квитка Польської державної класової лотереї.

Шульц шкодує, що не може приїхати до Львова* через родинні зобов’язання. «Моя сестра (старша – вдова) серйозно нервово хвора, і я не можу її залишити саму, – пояснює він Вашневському. –Доведеться, мабуть, умістити її в якомусь пансіонаті у Трускавці1, але поки що вона заперечує всі пропозиції про виїзд»2. Зважаючи на таку ситуацію, він запрошує Вашневського до Дрогобича3. Шульц також висловлює надію, що під час канікул зможе відвідати його «в Звинячі» (він кілька разів помилково називає село «Звиньонч»), де Вашневський має намір провести частину канікул у родичів його дружини4.

У своєму листі Вашневський порушує питання спільного придбання квитка Польської державної класної лотереї [класна лотерея передбачала випуск квитків з одним номером, але кількох серій (класів), кожна з яких по кілька разів послідовно розігрувалася; ціна за квиток розподілялася в кредит на частки. – прим. перекладача]. Шульц розповідає йому про незвичайний збіг обставин. «Уявіть собі, – пише він, — що того дня, коли я отримав Вашу пропозицію [...], власник крамнички, до якого я заскочив на хвильку за папером, запропонував мені чверть лотерейного квитка за 10 зл. У мене не було грошей і я не купив. Може, то був шанс – пропозиція долі? [неперетлумачувана гра слів: польською «los» означає і «лотерейний квиток», і «доля, призначення». – прим. перекладача] Мені ніхто ще ніколи долі не пропонував»5. Обидві пропозиції стосувалися наступної, 30-ї Лотереї, розіграш якої був призначений на 17, 18 та 19 липня. Шульц не скористався обома нагодами, хоча справа лотереї та придбання квитка на спілку ще кілька разів виринало в його листуванні з Вашневським.

Водночас він скаржиться на долю вчителя ручної праці й на те, що муситиме узяти участь у тритижневому канікулярному курсі в Живці, присвяченому «обробці металу», на якій він «не знається»6. І дякуючи за «слова втіхи й розваги», які він знайшов у листі, Шульц лаконічно повідомляє Вашневського: «На жаль, моя депресія не минається»7. (cp) (перекл. ап)

Дивіться теж: 15 березня 1934, 24 березня 1934, 2 квітня 193[4], 24 квітня 1934, 5 червня 1934, 28 серпня 1934, 14 вересня 1934, 30 вересня 1934, 6 жовтня 1934, 15 жовтня 1934, 7 листопада 1934, 15 листопада 1934, 19 грудня 1934, 28 січня 1935, 16 березня 1935, [25 березня 1935], 24 червня 1935, 13 липня 1935, 3 серпня 1935, [7 серпня 1935], 2 червня 1937, 4 серпня 1937, [5 січня 1938], 24 квітня 1938. (бг)

  • 1
    Схоже, що цей проєкт так і не був реалізований. Таким чином, те, що Шульц заторкнув питання про опіку над сестрою, можливо, було пов’язано з наміром об’єктивувати відмову.
  • 2
    Лист Бруно Шульца до Зенона Вашневського від 23 червня 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 71; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 59.
  • 3
    Зустріч у Дрогобичі так і не відбулася.
  • 4
    І цей план зустрічі не буде втілений. Згаданий у листуванні Звиняч, – це село у Чортківському повіті. Відстань між Дрогобичем і Звинячем у два з половиною рази більша, ніж до Львова. Вашневський часто відпочивав у Звинячі. Там мешкала з родиною сестра його дружини Михалина Мисловська [Michalina Mysłowska] (1899–1977). Вашневський часто малював тамтешні околиці, у тому числі садибу в Звинячі. У примітці до цього листа Єжи Фіцовський наводить неправильну інформацію: «у маєтку свого брата» (Bruno Schulz, op. cit., s. 354).
  • 5
    Ibidem; Бруно Шульц, Книга листів, с. 59.
  • 6
    Курс мав розпочатися 2 липня. Шульц не взяв у ньому участі. «[…] мене відмовилися прийняти напередодні від’їзду», – пише він у листі від 28 серпня 1934 року.
  • 7
    Ibidem; Бруно Шульц, Книга листів, с. 60.