1959 рік

Єжи Фіцовський вперше мандрує до Дрогобича.

У 1959 році Єжи Фіцовський вперше відвідує Дрогобич. Візит відбувається під час подорожі на Київщину та Брацлавщину, тобто місць, звідки походив батько Фіцовського. Під час цієї сентиментальної подорожі, здійсненої під приводом написання роману, Фіцовський вирішує нелегально відхилитися від траси і відвідати рідне місто Бруно Шульца. Про перебіг цього візиту та його пізнавальні плоди відомо мало. У розмові з Томашем Фіалковським та Єжи Ільґом, проведеній для часопису „Tygodnik Powszechny”, він згадує лише про подорож на таксі в товаристві двох українок, колишніх учениць Шульца. «В таксі вже сиділи дві пані, бракувало ще трьох пасажирів. Мусив бути повний комплект, бо сума на лічильнику ділилася на п’ять, і кожен платив одну п’яту. Я запитав обох пань російською, чи це таксі їде до Дрогобича. Вони поглянули на мене з огидою і відвернулися. Я пробурмотів сам собі, але польською: «Ну, не знаю, кого спитати». А вони мені: «Чому Ви одразу не говорили польською?» Я на це, що не знав, і що так мені буде набагато простіше, бо моя російська кепська. І кажу, що їду до Дрогобича. Вони у відповідь: «Будь ласка, сідайте, ми теж до Дрогобича, ми там мешкаємо. А у Вас там родичі?» «Ні, – кажу. – Я їду туди шукати сліди польського письменника, який мешкав колись у Дрогобичі». «Як його звали?» «Бруно Шульц». «Це наш учитель малювання, шановний пане». Вони були українки, не польки. Проте воліли розмовляти зі мною польською мовою»1. (мр)

  • 1
    Tropami mistrzów. Schulz – Wojtkiewicz – Leśmian. Z Jerzym Ficowskim rozmawiają Tomasz Fiałkowski i Jerzy Illg, w: Wcielenia Jerzego Ficowskiego według recenzji, szkiców i rozmów z lat 1956–2007, wybrał, oprac. i wstępem opatrzył Piotr Sommer, Sejny 2010, s. 624–625.