15 листопада 1924, субота

Дрогобич. Комісаріат поліції інформує староство, що Бруно Шульц із морального і політичного погляду «поводиться бездоганно» та втішається доброю репутацією серед учителів державної гімназії ім. короля Владислава Яґелла.

Сержант поліції Ян Сяра [Jan Siara] мав не більше п’яти днів, щоб вивчити справу Шульца. Напевно він відвідав гімназію Яґелли. Шульц працює там два з половиною місяці, за цей час із ним уже встигли бодай поверхово познайомитися інші вчителі. Очевидно, в оточенні Шульца не викликає найменших застережень його діяльність на мистецькій ниві, зокрема виставка «Ідолопоклонної книги»1. Його еротичне життя, куліси якого, за словами Анджея Хцюка, згодом стануть широко відомими, не викликають нічиєї цікавості, – адже Шульц лише нещодавно став так званим гімназійним професором2. А може, дрогобицьке міщанство не схильне доносити владі на митця, який нікому не завдає шкоди.

Під нотаткою підписується начальник комісаріату (підпис нерозбірливий), до неї докладається додаток (відсутній).

Дивіться також: 9 серпня 1924*, 21 серпня 1924*, 10 листопада 1924*, 21 листопада 1924*. (кв) (перекл. ап)

  • 1
    Див.: Stanisław Rosiek, Odcięcie. Siedem fragmentów, „Schulz/Forum” 2016, nr 7, s. 50–51. Запропоноване Войчехом Хмужинським датування 15 лютого 1924 року, слід визнати хибним. Адже висновок не міг бути ранішим, ніж запит про нього (див.: Pismo Komisariatu Policji do Starostwa w Drohobyczu z pozytywną opinią „o politycznym i moralnym zachowaniu” B. Schulza z 15 II 1924 r., nr kat 620, [в:] Bruno Schulz 1892–1942. Katalog-Pamiętnik wystawy „Bruno Schulz. Ad Memoriam” w Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza, pod redakcją Wojciecha Chmurzyńskiego, Warszawa 1995, s. 77).
  • 2
    Див.: Andrzej Chciuk, Teka o Schulzu i o „Atlasie”, [в:] idem, Ziemia księżycowa. Druga opowieść o Księstwie Bałaku, Londyn 1972, s. 78–79.