12 липня 1892, вівторок

Дрогобич. Народився Бруно Шульц.

Єдиним відомим свідченням, яке документує народження п’ятої дитини в родині Якуба Шульца* [Jakub Schulz] та Генрієти (Гендель), уродженої Кумеркер* [Henrietta (Hendel) z Kuhmerkerów], є офіційний запис у книзі народжень юдейської метричної округи в Дрогобичі* [Drohobycz]1.

У записі №265 на сторінці 86 ми можемо прочитати, що 12 липня 1892 року народився хлопчик, якому під час церемонії обрізання 19 липня 1892 року дали ім’я Бруно. Батьками були «Якуб Шульц, купець, тутешній мешканець» і «Гендель Кумеркер, тутешня мешканка, дружина лише за Мойсеєвим законом тутешнього мешканця купця Якуба Шульца, дочка померлого тутешнього подружжя Беріша [Berisch] і Малки [Małka] Кумеркерів, колишніх власників нерухомості»2. Пологи прийняла Ґітель Веґнер [Gittel Wegner]3.

Згідно з чинним на Галичині законодавством Бруно Шульц народився як позашлюбна дитина4. Якуб офіційно визнав своє батьківство перед особою, котра провадила записи5, що колись він вчинив також після народження Ізидора* [Izydor]. У записах у метричній книзі про народження Бруно та Ізидора ми знаходимо примітку про те, що Якуб і Гендель Шульци уклали законний шлюб 8 жовтня 1892 року.

Бруно Шульц був останньою дитиною Генрієти та Якуба Шульців. Старша їхня дочка Ганна* [Hanna]6 народилася 27 листопада 1873 року, а брат Ізидор7 народився 4 вересня 1881 року8. Однак у Бруно було більше братів і сестер. 23 червня 1876 року народився Ісаак Кумеркер, котрий помер 29 жовтня 1879 у віці трьох років і чотирьох місяців9. У метричній книзі смертей у рубриці «хвороба та різновид смерті» вписано difficilis, що латинською мовою може означати «важкий», «прикрий», «примхливий», «рідкісний»10. 2 жовтня 1887 року народилася Гінда Кумеркер11. Брунова сестра померла від енцефаліту 22 травня 1890 року, у віці несповна трьох літ12, за два роки до його народження. Ісаак і Гінда носили прізвище матері, оскільки Якуб Шульц офіційно не визнав свого батьківства перед особою, котра провадила метричні книги.

Див. також: 19 листопада 1942. (мр, тс) (перекл. ап)

  • 1
    Юдейські метричні округи – це засновані в 1875 році інституції, завдання яких полягало в реєстрації цивільного стану юдейського/єврейського населення (тобто народжень, смертей і шлюбів). У 1784 році цісар Йосиф II Габсбурґ наказав юдейському/єврейському населенню провадити метричні книги. Цим мусили займатися рабини під контролем державної та церковної (римо-католицької) влади. В 1868 році юдейським метричним книгам було надано статусу судового доказу, а також скасовано обов’язок контролю з боку церковної влади. Задля покращення ведення реєстру в 1875 році були створені юдейські метричні округи. На Галичині їх кількість дещо змінювалася, проте завжди округів налічувалося близько 260. Метричні записи не конче вносили рабини; особи, які провадили книги, мали статус державних службовців, хоча працювали без платні. На Галичині метричні книги можна було вести трьома мовами: німецькою, польською чи українською, проте незмога було вносити записи до книг їдишем та івритом. Див.: Jerzy Michalewicz, Żydowskie okręgi metrykalne i żydowskie gminy wyznaniowe w Galicji, Kraków 1995, s. 40–44; Małgorzata Śliż, Galicyjscy Żydzi na drodze do równouprawnienia 1848–1914. Aspekt prawny procesu emancypacji, Kraków 2006, s. 109–123.
  • 2
    Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. „zabużańskich”, 1789–1943, sygn. 1/300/0/-/154, k. 86.
  • 3
    Ibidem. Єжи Фіцовський помилково відчитав прізвище акушерки як Ґітель Ваґнер [Gittel Wagner]. Він не пов’язав її прізвища з відомою дрогобицькою родиною Веґнерів [Wegner] (хоча пише про юнацьке кохання Шульца – Фридерику Веґнер [Fryderyka Wegner]) – Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 127; Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія / переклав Андрій Павлишин, Київ 2010, с. 127, 276. Так само помилково прізвище акушерки (Ґітель Ваґнер [Gitel Wagner]) відчитала Анна Кашуба-Дембська (Anna Kaszuba-Dębska, Kobiety i Schulz, Gdańsk 2015, s. 313). Крім того, вона ототожнила акушерку Ґітель Ваґнер з бабусею Леопольда Люстіґа [Leopold Lustig], наратора оповідання Генрика Ґринберґа Дрогобич, Дрогобич (ibidem, s. 323). На початку цього оповідання ми читаємо: «Кам’яницю поставила моя прабабка Ґітл, акушерка і знахарка, котра дуже добре заробляла. Коли вона померла, то на її могилі ставили сотні свічок, євреї та не євреї» (Henryk Grynberg, Drohobycz, Drohobycz, Warszawa 1997, s. 7; Генрик Ґринберґ, Дрогобич, Дрогобич / переклав Андрій Павлишин, Львів – Івано-Франківськ 2012, с. 7).
  • 4
    Єжи Михалевич [Jerzy Michalewicz] пише: «Дитину визнавали шлюбною, якщо це було доведено метрикою про шлюб батьків або аналогічним документом. Умовно шлюбними вважали дітей, народжених у подружжя, яке перебувало в шлюбі за Мойсеєвим законом, себто ритуальному, що підтверджували зізнання свідків. Такі подружжя були поширені серед юдеїв/євреїв, котрі уникали дотримання обов’язкових норм, визначених законом від 25 V 1868 р. Їх не реєстрували в метричних книгах, вони не мали легального статусу, проте в юдейській спільноті втішалися цілковитим визнанням. Відтак траплялося, що через відсутність підтвердження свідками факту існування ритуального подружжя, а це часто бувало при значній мобільності єврейської людності, дитину визнавали позашлюбною» (Jerzy Michalewicz, op. cit., s. 37).
  • 5
    В рубриці «примітка» записано: «Особисто знайомий особі, яка провадить метричні записи, інж. п. Якуб Шульц визнав у згоді з матір’ю батьківство цієї дитини і дозволив у присутності нижче підписаної особи, яка провадить метричні записи, а також добре знаного свідка, заповнити рубрику 6ту цього запису» (AGAD, sygn. 1/300/0/-/154, k. 86).
  • 6
    „Anna recte Chane”, як записано в книзі одружень з нагоди укладення її подружжя (AGAD, sygn. 1/300/0/-/2112, k. 24; див. також: 17 листопада 1900*), а також у метричних записах її синів: Людвіка [Ludwik] і Зиґмунта [Zygmunt] (AGAD, sygn. 1/300/0/-/2250, k. 49; sygn. 1/300/0/-/2830, k. 73). Отож, Шульцова сестра уживала обидва варіанти імені, проте згодом, мабуть як контамінаційна та найчастіше уживана прижилася форма Ганна [Hanna]. Пор.: Zofia Abramowicz, Antroponimia Żydów białostockich, Białystok 2010, s. 39, а також 91: «Хана [Chana], гр. Анна, бібл. (1 Сам. 1, 2), іврит. ханна ‘принадність, ласка’; мати Самуїла; дружина Товита і мати Товії (Тов. 1, 9)».
  • 7
    Народженій дитині батьки надали імена Барух Ізраїль [Baruch Izrael] (AGAD, sygn. 1/300/0/-/142, k. 140).
  • 8
    AGAD, sygn. 1/300/0/-/142, k. 140.
  • 9
    AGAD, sygn. 1/300/0/-/176, k. 71.
  • 10
    Див.: Janusz Sondel, Słownik łacińsko-polski dla prawników i historyków, Kraków 2001.
  • 11
    AGAD, sygn. 1/300/0/-/149, k. 138.
  • 12
    AGAD, sygn. 1/300/0/-/187, k. 30.
Запис у метричній книзі громади Дрогобича про народження Бруно Шульца
Запис у метричній книзі громади Дрогобича про народження Бруно Шульца