Розшукувані

Шульц є «письменником без архіву». Його твори і свідчення про його життя були значною мірою знищені, або, як хочеться вірити, лише розсіяні по цілому світі. Сподіваючись, що ця віра має під собою підстави, ми публікуємо перший список пропалих творів і документів: літературних творів, листів, рисунків, про які відомо, що вони існували. Можливо, вони вціліли, можливо все ще лежать десь забуті у сховку. Настав час витягти їх звідти. Отже:

Усіх тих, хто знають про долю пропалих творів Шульца і знають місце їх зберігання, просимо надати інформацію, яка дозволить реконструювати Шульцівський архів.

Список відкриває міфічний Mesjasz [Месія], за ним слідують менші за обсягом твори й документи. Цей список не вичерпний. Для початку ми обрали десять уже добре вивчених справ. У наступних відтинках ми напишемо про чергові справи.

P 001. Mesjasz [Месія]

Шукач мусить розпочати від лектури нарису Єжи Фіцовського В очікуванні Месії (Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія, Київ 2010, с. 373–384) [польський оригінал: W oczekiwaniu na Mesjasza (Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 375–386)]. Там Ви знайде подальші вказівки.

P 002. Листи Шульца до Стефанії Дретлер-Флін

Інформацію про ці листи їх адресатка переказала Єжи Фіцовському вже в 1947 році. Вона публічно повторила її в опублікованій у 1956 році розмові з Яном Курчабом, якому сказала: «У 1927–32 роках, а навіть і пізніше [Шульц] писав мені двічі і тричі на тиждень. Листи були довгі, на вісім сторінок [...], вони пропали, залишилися в письмовому столі, коли я виходила з дому, куди мені більше не судилося повернутися. Чи багато їх було? Мабуть... кількасот. Вони наповнювали шухляду до країв» (Cień „Xięgi bałwochwalczej, „Życie Literackie” 1956, nr 44, s. 5).

P 003. Примірник книжки Sklepy cynamonowe з присвятою Юзефині Шелінській

Після публікації книжки Шульц подарував примірник нареченій із присвятою: «Юні Ш., чудовій людині, близькому другові, зустрінутому на шляхах життя із проханням пам’ятати». Про це обдарована пише в листі від 5 вересня 1967 р. до Єжи Фіцовського. З цього листа випливає, що тоді Шелінська все ще володіла подарованим їй Шульцом примірником.

P 004. Листи Шульца до Юзефини Шелінської

Цих листів було майже двісті. За спогадами Шелінської, вона сховала їх у 1940 році за кроквами на горищі родинного будинку в Янові (тепер Івано-Франкове) поблизу Львова. Після війни будівля певний час функціонувала як притулок, пізніше згоріла від пожежі, а відтак була зруйнована. Отож, листи згоріли в будинку? А може вони врятувалися? Не виключено, що Шелінська однак узяла з собою пакет листування, і аж до смерті в 1991 році зберігала листи Шульца у своєму помешканні в Ґданську.

P 005. Шульціана з колекції Максиміліана Ґольдштейна

Цей колекціонер володів, як видно з опису його колекцій, графікою й рисунками Шульца, а також двома різними екслібрисами, запроектованими для нього художником. Докладніша інформація про це в книжці Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich [Культура та мистецтво єврейського народу на польських землях], виданій у Львові в 1935 році.

P 006. Лист (або листи) Шульца до Генрі Дж. Веґроцького

З Веґроцьким, американським психіатром польського походження, Шульц контактував у середині 1930-х років, коли той перебував у Варшаві. У статті Мазохістські мотиви в прозі і рисунках Бруно Шульца, опублікованій у „Psychoanalytic Review” (1946, No. 33, p. 154–164), Веґроцький згадує про листи (або листа), отримані від Шульца. Можливо, що вони збереглися і знаходяться в архіві психіатра. Стаття Веґроцького була опублікована нещодавно в перекладі на польську мову в 7-му зошиті „Schulz/Forum” (s. 197–204)*.

P 007. Рисунок, намальований для Генрі Дж. Веґроцького, де зображений фіакр

У згаданій статті Веґроцький пише: «Бруно Шульц був такий люб’язний, що зробив начерк фіакра, про якого він згадує». І дійсно, в публікації 1946 року поряд із текстом є малюнок під назвою Фіакр.

P 008. Три портрети Шульца, намальовані Віткацієм у різні роки

Див. про це запис у календарі від 1 січня 1935 року*.

P 009. Примірник книжки Sanatorium pod Klepsydrą з присвятою для Яна Бженковського

Про цей примірник обдарований згадує у своїй книжці W Krakowie i w Paryżu. Wspomnienia i szkice [В Кракові та в Парижі. Спогади й нариси] (Warszawa 1968, s. 79).

P 010. Нотатка Шульца про лектуру «Філософії мистецтва» Іполіта Тена

Див. про це запис у календарі про тридцяті роки*.