Варшава. Зоф’я Налковська сходиться з Боґуславом Кучинським. Відтоді її стосунки із Шульцом не матимуть еротичного характеру.
Зоф’я Налковська познайомилася з Боґуславом Кучинським у лютому 1934 року. Захопливий інтелектуал, на двадцять три роки молодший від неї, Кучинський стає секретарем письменниці. Однак згодом знайомство набуває дедалі приватнішого характеру. Починаючи з другої половини квітня 1934 (тобто після тижневого перебування Шульца у Зоф’ї Налковської в Варшаві – див. квітень 1934), в Щоденниках з’являється дедалі більше згадок про зустрічі з Кучинським, спільні нічні прогулянки Варшавою, а також більше роздумів, що виражають дедалі зростаючий інтерес до нього. Від початку травня 1934 вже можна говорити про близькість між Налковською та Кучинським.
У Щоденниках вирази щастя з приводу нового стосунку супроводжують роздуми, що свідчать про відчуття провини супроти зрадженого, покинутого Шульца. З’являються також спроби самовиправдання, що визначають стосунки між Налковською та Шульцом як форму своєрідного культу, обожнювання, яке не могло втілитися у формі постійного зв’язку. 10 травня 1934 року Налковська згадує про отримані від Шульца листи: «Надходять листи від Бруно Шульца, які обдаровують давньою тихою насолодою, сором’язливим розкошуванням, щасливі від закоханості. А мене вже на цьому місці немає. Поруч зі мною – зворушення, від якого перехоплює подих, дитяча серйозність пристрасті, залізна хватка рамен, раптових, як щелепи бульдога. І очевидна впевненість, що оце ж доведеться узяти на себе і розкласти на інших цілі міхи, цілі „тонни” страждань». У свою чергу, 19 травня 1934 вона зазначає: «О, милий, який ще не знає. Звичайно, я не є сенсом його існування до тієї міри, як би це здавалося з його листів, з його милих слів. Це навіть не називалося коханням. Це було скоріше відправленням культу, проголошуванням мені хвали. І це випливало не з моєї якості, чи не лише з неї, а з його природи, що прагнула смирення та загуби в схилянні, й тут нарешті знаходила неначе об’єктивне виправдання (в моїй «досконалості») цих грішних бажань, нагоду пережити їх у вищій еротичній сфері. Я кажу про це в минулому часі, але воно все ще триває. Тільки мене вже немає на тому місці».
Дивіться також: 21 квітня 1934, 15 травня 1934, 20 липня 1935. (мр)
