(A) Дрогобич. Шульц розв’язує задачу побудови геометричної фігури з підручника математики Іґнація Кранца [Ignacy Kranz].
(B) У Львові накладом Максиміліана Ґольдштайна [Maksymilian Goldstein] побачила світ книжка Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich [Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях], написана Максиміліаном Ґольдштайном і Каролем Дрезднером [Karol Dresdner], в якій уміщено огляд пластичної творчості Бруно Шульца.
(А) Розв’язання задачі – виконані олівцем геометричні рисунки з описами – Шульц накидав на аркуші паперу формату 42х34,5 см. На звороті картки міститься інформація, занотована Мирославом Кравчишином, учителем математики в Дрогобицькій державній гімназії ім. Владислава Яґелла*: «Завдання на побудову геометричної фігури: Накреслити трапецію, знаючи дві діагоналі p1 і p2, відношення двох суміжних сторін, наприклад a : b = m і кут ß, який лежить навпроти паралельної сторони, врахований у задане відношення. / (Зі Zbioru zadań matematycznych [Збірки математичних задач] І. Кранца, Краків 1920) / Вищезазначену задачу розв’язав і доповнив поясненнями Бруно Шульц, проф. державної гімназії в Дрогобичі (в 1935 році)».
Працюючи учителем практичних занять і рисунку і тій же школі, що й Кравчишин, Шульц міг часто користуватися вищезгаданим, популярним у ті часи «підручником для старших класів середньої школи» . Непересічна обізнаність у законах геометрії здається корисним і природним доповненням до предмету, який він викладав. Наприклад, Файвел Шраєр* [Feiwel Schreier], колишній учень Шульца, в одному з листів до Єжи Фіцовського* згадує, що іноді на заняттях зі старшими гімназистами Шульц і справді «замість рисунку проводив кілька уроків нарисної геометрії, можливо, з власної ініціативи та без відома дирекції» , Однак, чи мало збережене розв’язання задачі, підготовлене докладно і майже без помилок, служити Шульцові в дидактичній роботі? Так само це могло бути своєрідним ребусом без практичного застосування. Едмунд Льовенталь*, у 1920-х роках учень Шульца і приятель його племінника Зиґмунда Гофмана*, описує особливий інтерес, який Шульц плекав до точних наук: «Він загалом рекомендував і цінував раціоналістичне та скептичне мислення, він скеровував увагу на відкриття в галузі фізики, хімії та біології. Іноді, коли З.[иґмунд] хворів, він розважав нас фізичними загадками чи цікавими математичними задачами; він мав доволі вагомі знання в цій галузі».
Сам Крачишин докладно не пригадував, яким чином нотатки Шульца опинилися в його розпорядженні. Через багато років він випадково знайшов складений удвічі аркуш між сторінками старого підручника.
Дивіться також: 17 серпня 1965*.
