Париж. Бруно Шульц селиться в номері, заброньованому кілька днів тому в готелі «Амерікан» [American Hôtel], де він, ймовірно, мешкатиме вже до кінця свого перебування в Парижі. Він усвідомлює, що не зможе реалізувати «тутешню програму», і пише про це у втраченому листі до Марії Хазен [Maria Chasin].
Про те, що Шульц зареєструвався в готелі «Амерікан» перед 12 серпня, відомо завдяки надісланій йому Зиґфрідом Кракауером* [Siegfried Kracauer] поштовій листівці, датованої цим днем; листівка містить адресу готелю. Це відповідь на пропозицію про зустріч, надіслану йому Шульцом. Збереглася також візитна картка готелю з двома адресами, які Шульц написав олівцем, а також допискою чужою рукою: „chambre no 15 / 3e-étage”, що може означати, що письменник займав номер 15 на третьому поверсі.
Готель був розташований за адресою Bréa 15, він став останнім відомим паризьким місцем проживання Шульца. Від готелю «Орієнт», де Шульц зупинився після прибуття до Парижа, до цього місця не більше ніж 1 км, а від „Café du Dôme” на бульварі Монпарнас, 109 (ріг вулиці Деламбр) – лише двісті метрів. Однак невідомо, чи підійшов Шульц, як радила йому Казимира Рихтер* [Kazimiera Rychterówna], до «столика польського товариства» і познайомився з Мойше Кіслінґом [Moïse Kisling] (який приходив туди щодня о 14-й годині) або з іншими польськими митцями. Ймовірно, що в нього було багато можливостей для цього, тому можна виснувати, що „Café du Dôme” було одним із місць, де Шульцові вдалося встановити певні паризькі контакти.
На цьому етапі свого перебування в Парижі Шульц ясно оцінює своє становище. У листі до Романи Гальперн* [Romana Halpern] з дистанції Дрогобича він напише: «вже після 1-го тижня [я] усвідомив, що не здійсню моєї тутешньої програми». У свою чергу, у втраченому листі до Хазен* він розповідає про перебіг перших паризьких днів. Він уже зустрівся з Андре Ж. Ротґе* [André J. Rotgé] і знає умови організації виставки в його галереї (хоча остаточного рішення з цього приводу ще не ухвалив). Він також уже зустрівся з Людвіком Ліллем [Ludwik Lille] і ймовірно з Рахелею Шаліт [Rachela Szalit]. Йому не вдалося зв’язатися з Александрою Преґель* [Aleksandra Pregel] (яка виїхала з Парижа) і братом адресатки Жоржем Розенберґом* [Georges Rosenberg]. Шукаючи з ним контакт, Шульц натрапив на «пані Розенберґ», яка представилася приятелькою Хазен (а та у відповідь заперечила: «Ви пишете мені про пані Розенберґ, начебто мою приятельку, але... я взагалі не знайома з такою особою»).
Процитоване речення походить із відповіді Хазен за 18 серпня на його втрачений лист, у якому він розповідав про свої перші дні в Парижі. Завдяки цьому можна відтворити деякі події. Одна з них – це відвідини Лувру, можливо, в товаристві Шаліт, про яку Хазен писала Шульцові ще в липні: «Напишіть до пані Рахелі Шаліт, 6 bis, rue Lecuirot, Paris 14th, пославшись на мене, і дайте їй номер свого телефону, щоб домовитися з нею. Вона – малярка та графік (колись мешкала в Берліні), genre-bohémien. Скажіть їй, що Ви мій друг і що я прошу її допомогти Вам і Вами зайнятися. Домовтеся з нею про відвідання виставок, вона це робить охоче. Звичайно ж, що й до неї Ви можете написати німецькою». (cp) (перекл. ап)
