Варшава. Вільгельм Шульц [Wilhelm Schulz] відповідає на листа свого дядька Бруно, в якому той просить його поради в справі поїздки до Парижа, а також допомоги в залагодженні справ із валютою.
Племінник Шульца у своєму листі підтримує свою давню думку про доцільність поїздки, попри дедалі менш відповідну пору для реалізації передбачуваної програми. Він наводить п’ять аргументів, котрі, на його думку, свідчать на користь поїздки, проте закінчує висновком: «Тим не менше, нехай Твоє рішення не буде результатом чиїхось, бодай навіть і моїх впливів, чини так, як вважаєш за краще»1.
Друга тема листа пов’язана із клопотаннями Шульца отримати валюту. У незбереженому листі дядько просив племінника викупити надану йому квоту франків і обіцяв надіслати йому для цього 400 злотих. У відповідь Вільгельм* повідомляє, що повернеться до Варшави щойно 22 липня і що не має власних коштів, які б дозволили йому викупити іноземну валюту. (cp) (перекл. ап)