Дрогобич. Бруно Шульц облаштовує собі окрему кімнату в будинку по вул. Флоріанській, 10.
Шульц міняє умеблювання в помешканні по вулиці Флоріанській*, щоб самому займати окрему кімнату. Ймовірно, це продиктовано «нападами родинного гніву», які минулого року змусили його замислитися про переїзд1. Винаймання помешкання було би фінансово невигідним2, тому Шульц нарешті зважується на компроміс. Однак реорганізація простору житла виявляється не менш коштовною. «Облаштовую собі в нашому будинку окрему кімнату, але мене лякають кошти: тапчан тощо»3. Простір, який він тепер займатиме, складається з покою площею 36 квадратних метрів і другого, меншого покою4. Шульц досить негативно оцінює свої починання. З одного боку, він визнає, що покій великий, світлий і красивий, але думка про видатки не дає йому спокою. «Роблю це без віри й охоти»5, – пише він в одному зі своїх листів. У покої є кілька меблів, але бракує фіранок, килима і передусім тапчана, про який він аж чотири рази згадує в листуванні з Романою Гальперн. 31 березня він повідомляє приятельку, що тапчан уже замовлений6. У середині квітня кімната облаштована, проте Шульц не відчуває задоволення з цього приводу, вважаючи усе сум’яття зайвим – «мені, по суті, розкіш і зручність байдужі»7. Попри попередню заяву, Шульц не завершує придбання тапчана, визнаючи в листі наприкінці травня, що «резервує собі цей видаток на пізніше»8, у зв’язку з запланованою поїздкою до Парижа.
Дивіться також: 2 серпня 1938*. (тс)