12 березня 1938, субота

За наказом Адольфа Гітлера вермахт вступає на терени Австрії, які наступного дня, брутально порушивши Версальський трактат, німці приєднують до Третього райху.

У збереженому листуванні Шульца кілька разів зустрічається згадка про аншлюс Австрії. Через кілька днів у листі до Романи Гальперн, сповненому занепокоєння про її здоров’я та скарг на власну долю («А я проводжу дні й ночі без жінки і без Музи, і безплідно марнію»1), Шульц раптом додає чотири незрозумілі речення: «Нещодавно трапилися такі гнітючі історичні події. Курс щоразу гірший. Це мене дуже гнітить. У певні моменти я був близький до розпачу, як перед безпосередньою катастрофою»2. Кілька днів тому він повернувся до свого давнього задуму поїхати до Парижа. Тож для нього аншлюс має вимір не тільки катастрофічний та екзистенційний, а й практичний (він не захоче їхати до Парижа через нацистську Німеччину) та економічний (кошти від гонорару за «Санаторій під Клепсидрою»*, які він міг би виділити для цього, дедалі меншають). (cp) (перекл. ап)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Романи Гальперн від 20 березня 1938, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 171; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 139.
  • 2
    Ibidem; там само.