(А) Познань–Варшава. Бруно Шульц завершує кількаденне перебування у Познані, ймовірно вирушає до Варшави. Він отримує листа від Ґомбровича.
(Б) Варшава. В тижневику „Prosto z Mostu” з’являється афоризм Бруно Шульца.
(A) Попри попередні запевнення про швидкий від’їзд, начебто у четвер 6 січня1, Шульц залишає Познань щойно в неділю2. Радше за все, він не повертається до Дрогобича, а прямує до Варшави, де 11 січня виголосить реферат про Фердидурке Вітольда Ґомбровича.
Можливо, він зупиняється в Романи Гальперн, адже саме на її адресу (вул. Фоша 6/46) Ґомбрович надсилає Шульцові із Закопаного 9 січня 1938 року листівку3. Цей лист насамперед стосується питань, пов’язаних із вищезгаданою лекцією про Фердидурке. Ґомбрович також згадує про знайомство в Закопаному з Еґґою ван Гаардт («приїхала, дуже мені подобається ця блондинка, власне такі жінки мене приваблюють, але вже виїхала») і запевняє, що напише довшого листа, коли Шульц десь зупиниться «нарешті [...] надовго»4.
Дивіться також: 5 січня 1938. (тс)
(Б) Короткий текст Шульца, надісланий для брошури Pisarze o książce. Zdania i uwagi współczesnych pisarzów polskich [Письменники про книжку. Думки й зауваги сучасних польських письменників], опублікованої в жовтні 1937 року в рамках виставки Літературне життя5, передрукував часопис „Prosto z Mostu”. Редакція тижневика дала цьому висловлюванню заголовок «Комерційний афоризм» (заголовок не фігурує у брошурному виданні), який безпосередньо апелює до думки Шульца, що «книжка є для читача фантастичною трансакцією, ідеальною вигодою». Афоризм Шульца був обраний як один із найцікавіших з-поміж понад півсотні текстів, опублікованих у брошурі.
Дивіться також: 24 вересня 1937. (тс)