8 жовтня 1934, понеділок

Львів. Із тижневим запізненням виходить 12-е число часопису «Sygnały», в якому редакція публікує «Липневу ніч» [Noc lipcowa] Бруно Шульца, а також – кілька сторінок далі – його графічну роботу «Ундуля» [Undula].

Шульц довго зволікав із підготовкою обіцяного Каролю Курилюку [Karol Kuryluk] уривку своєї прози. Щойно 28 вересня він надіслав текст до редакції, сподіваючись, що «Липнева ніч»* [Noc lipcowa] з’явиться в жовтневому номері часопису «Sygnały»1. На щастя, завершення формування 12-го числа затрималося, за що редакція вибачилася перед читачами в примітці на останній сторінці2, і «Липнева ніч» – невелика за обсягом «новела», як назвав її Шульц у докладеному листі3, – встигла піти в друк.

У тому самому числі на іншій сторінці редакція опублікувала графічну роботу з підписом «Бруно Шульц: Ундуля. Дереворит». Це був твір із серії «Ідолопоклонна книга»* [Xięga bałwochwalcza], як і інші, виконаний у техніці кліше-вер*4. Важко визначитися, чи помилка у окресленні способу виконання трапилася через недбалість редакції, чи, можливо, – цього не можна виключати – сам Шульц назвав свій графічний твір загальновідомим словом «дереворит», що він часто робив. «Ундуля»* [Undula] (в інших варіантах і в інших публікаціях вона фігурує під назвами «Ундуля вночі» [Undula w nocy] або «Ундуля йде в ніч» [Undula idzie w noc]) не є ілюстрацією до тексту, хоча можна вважати, що її атмосфера відповідає аурі «Липневої ночі».

Шульц у 1937 році включить це оповідання до тому «Санаторій під Клепсидрою»* [Sanatorium pod Klepsydrą]. У цьому виданні автор не проілюстрував «Липневу ніч». Книжковий варіант тексту також мало чим відрізняється від журнального. Можна нарахували лишень дванадцять відмінностей, більшість із яких є очевидними коректурними помилками, а решта зумовлені уживаною в видавництві «Рій»* редакційною нормою, котра спонукала змінити «supremację» на «przewagę», а малопольський регіоналізм «spaźniać» на варшавське «spóźniać». З цього порівняння випливає, що Шульц як автор викликав у молодої львівської редакції часопису „Sygnały” більше поваги, ніж у столичних редакторів. (cp) (перекл. ап)

  • 1
    Він писав: «Може Ви ще встигнете її надрукувати», – лист Бруно Шульца до редакції „Sygnałów” від 28 вересня 1934, [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 94; український переклад Андрія Павлишина див. у: Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 78.
  • 2
    «Від редакції. Через несподіваний від’їзд редактора, це число з’являється із тижневим запізненням. Проте в майбутньому наступні числа з’являтимуться пунктуально першого дня кожного місяця» – „Sygnały” 1934, nr 12, s. 12.
  • 3
    Bruno Schulz, op. cit., s. 94; Бруно Шульц, Книга листів, с. 78.
  • 4
    Інший відбиток цієї графічної роботи зберігається в колекції Яґеллонської бібліотеки.