8 січня 1937, п’ятниця

(А) Львів. Бруно Шульц бере участь у літературному вечорі у Загальному театрі вояка.

(A) Під час літературної зустрічі в Театрі вояка (колишній Театр вар’єте [Teatr Rozmaitości]) по вул. Рутовського1 у Львові Шульц читає оповідання Едьо [Edzio]2. З вини організаторів цей захід відбувається в атмосфері чвар і скандалу, – було скасовано запланований поетичний турнір і лекцію Леона Хвістека3. Унаслідок непорозумінь від участі у літературному вечорі відмовилися члени журі, декламатори та поети, які належали до групи «Менестрелі» [„Rybałtowie”] (наприклад, Мацей Фройдман [Maciej Freudman], Станіслав Роґовський [Stanisław Rogowski] та Александер Баумґардтен [Aleksander Baumgardten]), зокрема вони були невдоволені присутністю Юзефа Нахта [Józef Nacht]4. Окрім Едя, на зустрічі пролунали вірші Тадеуша Голлендера [Tadeusz Hollender], Владислава Яворського [Władysław Jaworski], Юзефа Нахта [Józef Nacht] й Тадеуша Жакея [Tadeusz Żakiej]. Авторське читання Шульца виділяється на тлі урізаної програми. Журналіст видання „Gazeta Lwowska”, звітуючи про цю подію, констатує: «Дивлячись на Шульца [в оригіналі прізвище спотворене: Schultz. – прим. перекл.], цього щирого, справжнього поета, я соромився за всіх молодих львівських письменників, які допустили до того, що перший публічний виступ цього автора на нашому терені відбувся в такій негідній атмосфері»5.

Дивіться також: 6 жовтня 1935, 12 січня 1937, листопад 1937. (тс)

  • 1
    Відомості про створення Загального театру вояка [Powszechny Teatrz Żołnierza] див.: Adam Adrian Ostanek, VI Lwowski Okręg Korpusu w dziejach wojskowości polskiej w latach 1921–1939, Warszawa 2013, s. 288. [Нині у залі колишнього Театру вар’єте по вулиці Театральній, 22 діє кінотеатр «Кінопалац», а в будинку розташований Окружний будинок офіцерів Львівського військового округу. – Прим. перекл.]
  • 2
    K., „Wieczór literacki” w Teatrze Żołnierza, „Gazeta Lwowska”, 12.01.1937, nr 7, s. 3.
  • 3
    Організатори посварилися із запрошеними членами журі (Генрик Бальк [Henryk Balk], Остап Ортвін [Ostap Ortwin] і Евґеніуш Кухарський [Eugeniusz Kucharski]) і не змогли порозумітися з посвареним середовищем поетів і акторів, які мали взяти участь у літературному вечорі. Внаслідок цього поетична група «Менестрелі» організувала іншу авторську зустріч, яка відбулася 7 січня 1937 року: «У Літературному казино, у щільно заповненій залі, – згадує Клавдіуш Грабик, – і при загальному ентузіазмі публіки. „Менестрелі” стали героями дня у Львові». Більше про цей конфлікт див.: Klaudiusz Hrabyk, Wspomnienia cz. IV, „Rocznik Historii Czasopiśmiennictwa Polskiego” 1971, t. X, z. 4, s. 517–518. [До війни Літературне казино містилося у Львові по вул. Академічній (тепер проспект Шевченка), 13, нині тут Львівська обласна універсальна наукова бібліотека. – Прим. перекл.]
  • 4
    A. Biedrzycka, Kalendarium Lwowa 1918–1939, Kraków 2012, s. 837.
  • 5
    K., op. cit., s. 3.