8 січня 1937, п’ятниця

(A) Львів. У ранковому випуску щоденника „Chwila” з’являється газетна нотатка Wielki recital poezji [Великий поетичний концерт], де анонсований літературний захід за участі, зокрема, Бруно Шульца, який «читатиме свої оповідання».

(B) Львів, Загальний театр вояка [Powszechny Teatr Żołnierza] по вулиці Рутовського (тепер Театральна). Бруно Шульц бере участь у анонсованому в газеті „Chwila” літературному вечорі, презентуючи оповідання Едьо [Edzio].

(C) Львів. Бруно Шульц передає Юзефові Нахтові [Józef Nacht] два рисунки.

(A) Головними принадами п’ятничного вечора у Театрі вояка у Львові1 мають стати: «1) реферат проф. д-ра Хвістека на тему „Значення поезії для культури середовища”, 2) декламування поезії та конкурс на кращий вірш із нагородою президії управи міста». В складі журі конкурсі названі Леон Хвістек [Leon Chwistek], Евґеніуш Кухарський [Eugeniusz Kucharski] і Остап Ортвін [Ostap Ortwin], а серед анонсованих авторів – Тадеуш Голендер [Tadeusz Hollender], Владислав Яворський [Władysław Jaworski], Юзеф Нахт і Тадеуш Жакей [Tadeusz Żakiej]. Початок заходу, організованого театральним актором Ю. Равером [J. Rawera], заплановано на двадцяту годину2. (плс) (мо) (тс) (перекл. ап)

(B) З вини організаторів3 вечір відбувається в атмосфері чвар і скандалу – було скасовано запланований поетичний турнір і лекцію Леона Хвістека4. Через незлагоди від участі у літературному вечорі відмовилися члени журі, декламатори та поети, які належали до групи «Менестрелі» [„Rybałci”] (зокрема, Мацей Фройдман [Maciej Freudman], Станіслав Роґовський [Stanisław Rogowski] та Александер Баумґардтен [Aleksander Baumgardten]), котрі, окрім іншого, були невдоволені присутністю Юзефа Нахта5. Окрім Едя, читанням якого зрештою відкрився вечір6, пролунали також вірші Тадеуша Голендера, Владислава Яворського, Юзефа Нахта і Тадеуша Жакея. Авторське читання Шульца вирізнялося на тлі урізаної програми. Журналіст часопису „Gazeta Lwowska”, описуючи через кілька днів усю подію, визнав: «Дивлячись на Шульца [в оригіналі прізвище спотворене: Schultz. – прим. перекл.], цього щирого, справжнього поета, я соромився за всіх молодих львівських письменників, які допустили до того, що перший публічний виступ цього автора на нашому терені відбувся в такій негідній атмосфері»7.

Див. також: 6 жовтня 1935, 12 січня 1937, листопад 1937. (тс) (перекл. ап)

(C) Спільний літературний вечір у Театрі вояка – це ще одна упродовж короткого часу зустріч Шульца та Нахта. Шульц привозить із собою і дарує молодшому колезі по перу два з трьох рисунків, які він обіцяв йому надіслати кілька днів тому, під час візиту Нахта до Дрогобича*. Як наголошує автор статті Wywiad drastyczny [Гостре інтерв’ю], «на жаль, бракувало того рисунка, якого я хотів найбільше. Можливо, прочитавши це інтерв’ю, він надішле мені цей рисунок» 8. Невідомо, чи і коли Шульц ознайомився з цим інтерв’ю і як він до нього поставився.

Див. також: 31 грудня 1936*, 31 січня 1937. (мо) (перекл. ап)

  • 1
    Загальний театр вояка [Powszechny Teatr Żołnierza], колишній Театр Вар’єте [Teatr Rozmaitości] – про його створення див.: Adam Adrian Ostanek, VI Lwowski Okręg Korpusu w dziejach wojskowości polskiej w latach 1921–1939, Warszawa 2013, s. 288. [Нині у залі колишнього Театру вар’єте по вулиці Театральній, 22 діє кінотеатр «Кінопалац», а в будинку розташований Окружний будинок офіцерів Львівського військового округу. – Прим. перекл.]
  • 2
    Wielki recital poezji, „Chwila” 1937, nr 6395, s. 10.
  • 3
    Організатори посварилися із запрошеними членами журі (Генрик Бальк [Henryk Balk], Остап Ортвін [Ostap Ortwin] і Евґеніуш Кухарський [Eugeniusz Kucharski]) і не змогли порозумітися з посвареним середовищем поетів і акторів, які мали взяти участь у літературному вечорі. Внаслідок цього поетична група «Менестрелі» організувала іншу авторську зустріч, що відбулася 7 січня 1937 року: «У Літературному казино, у щільно заповненій залі, – згадує Клавдіуш Грабик, – і при повному ентузіазмі публіки. „Менестрелі” стали героями дня у Львові». Більше про цей конфлікт див.: Klaudiusz Hrabyk, Wspomnienia cz. IV, „Rocznik Historii Czasopiśmiennictwa Polskiego” 1971, t. X, z. 4, s. 517–518. [До війни Літературне казино містилося у Львові по вул. Академічній (тепер проспект Шевченка), 13, нині тут Львівська обласна універсальна наукова бібліотека. – Прим. перекл.]
  • 4
    K., „Wieczór literacki” w Teatrze Żołnierza, „Gazeta Lwowska” 1937, nr 7, s. 3.
  • 5
    A. Biedrzycka, Kalendarium Lwowa 1918–1939, Kraków 2012, s. 837.
  • 6
    K., op. cit., s. 3.
  • 7
    Ibidem.
  • 8
    Józef Nacht, Wywiad drastyczny. (Rozmowa z Brunonem Schulzem), [в:] Bruno Schulz w oczach współczesnych. Antologia tekstów krytycznych i publicystycznych z lat 1920–1939, redakcja i wstęp Piotr Sitkiewicz, Gdańsk 2021, s. 292.