7 серпня 1935, середа

Закопане. Бруно Шульц надсилає листа до Зенона Вашневського [Zenon Waśniewski], в якому скаржиться на самотність. Зустрічається зі Станіславом Іґнацієм Віткевичем [Stanisław Ignacy Witkiewicz].

Шульц шкодує, що Вашневський не може негайно приїхати до Закопаного, оскільки, як він стверджує, потерпає від нудьги та самотності: «Всупереч очікуванням, я живу тут дуже самотньо»1. Шульц відпочиває («намагаюся фізично відпочити»), попри те, що перед від’їздом заявляв, що частину дня присвячуватиме літературній праці. Можливо, працювати йому заважає лихий психічний стан2, оскільки в Закопаному починає зростати напруга між ним і Юзефиною Шелінською [Józefina Szelińska] у тому, що стосується їхніх стосунків і переїзду до Варшави3. Шульц іще до виїзду висловлював занепокоєння щодо заручин, а майже через два роки напише про ситуацію в Закопаному: «Я не панував тоді над моїми нервами, моїм роздратуванням і моїм розпачем»4.

У листі до Вашневського Шульц стверджує, що ні з ким, окрім Віткевича і Єжи Пломенського [Jerzy Płomieński]5, не спілкується, хоча з листів Віткація відомо, що зустрічі на його віллі приваблювали того літа чимало непересічних особистостей, зокрема, Дебору Фоґель [Debora Vogel]6, Романа Інґардена* [Roman Ingarden]7, Казімежа Чаховського [Kazimierz Czachowski]8 чи Стефана Шумана* [Stefan Szuman]. Крім того, Шульц і Шелінська відвідують на віллі Гаренда Марію Каспрович* [Maria Kasprowiczowa]9 і прогулюються парком у Закопаному. Водночас триває перше в історії Свято гір10, що було своєрідним фестивалем народної культури11.

Того дня він також навідався на віллу «На Антолівці», де зустрівся зі Станіславом Іґнацієм Віткевичем і, ймовірно, Адамом Ставарським [Adam Stawarski]12, Єжи Пломенським і Романом Інґарденом13.

Див. також: 15 березня 1934, 24 березня 1934, 2 квітня 193[4], 24 квітня 1934, 5 червня 1934, 23 червня 1934, 28 серпня 1934, 14 вересня 1934, 30 вересня 1934, 6 жовтня 1934, 15 жовтня 1934, 7 листопада 1934, 15 листопада 1934, 19 грудня 1934, 28 січня 1935, 16 березня 1935, [25 березня 1935], 24 червня 1935, 13 липня 1935, 24 липня 1935, 25 липня 1935, 31 липня 1935, 3 серпня 1935, 14 серпня 1935, 24 серпня 1935, кінець 1935 / початок 1936 року, 2 червня 1937, 4 серпня 1937, [5 січня 1938], 24 квітня 1938. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, list do Zenona Waśniewskiego, s. 89; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський, Київ 2012, с. 74.
  • 2
    На самопочуття Шульца також впливає те, що він не любить натовпів, великих міст, фольклорних концертів чи походів у гори, проте перебуває в Закопаному під час етнографічного фестивалю, на який з’їхалися з усієї країни тисячі осіб.
  • 3
    Шелінська, оповідаючи про літо 1935 року, проведене в Закопаному, писала: «А непорозуміння, чи радше внутрішня шарпанина, почалися власне від миті, коли ми вирішили перебратися до Варшави», цит. за: Jerzy Ficowski, Wprowadzenie do księgi listów do wydania z 2002, [в:] Bruno Schulz, Księga listów…, s. 21; Єжи Фіцовський, Вступ до Книги листів (із видання 2002 року), [в:] Бруно Шульц, Книга листів…, с. 18.
  • 4
    Bruno Schulz, Księga listów…, s. 90; Бруно Шульц, Книга листів…, с. 75.
  • 5
    Цей приятель Віткація, якого той називав Пломенсьо, літературний критик, есеїст та літературознавець, описав своє знайомство з Віткацієм і пов’язані з Шульцом перипетії. Див.: Jerzy Eugeniusz Płomieński, Polski „pontifex maximus” katastrofizmu, [в:] Stanisław Ignacy Witkiewicz. Człowiek i twórca. Księga pamiątkowa, pod redakcją Tadeusza Kotarbińskiego i Jerzego Eugeniusza Płomieńskiego, Warszawa 1957; див. біограму.
  • 6
    Нотатка Віткація не залишає сумнівів: «Приїхав Шульц – я був із ним і Деборою – дискусія» (Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy do żony (1932–1935), przygotowała do druku Anna Micińska, opracował i przypisami opatrzył Janusz Degler, Warszawa 2010, s. 310–311).
  • 7
    Віткевич чотири рази згадує поруч прізвища Шульца та Інґардена як тих, хто його відвідують (ibidem, list nr 899, 900, 903, 906). Про зустріч з Інґарденом згадала також Шелінська (лист до Єжи Фіцовського від 20 листопада 1973 року).
  • 8
    Літературний критик, літературознавець, історик літератури, перекладач, приятель Стефана Шумана [Stefan Szuman] (Шуман начебто клопотав у нього про видання Цинамонових крамниць).
  • 9
    «Канікули 1935 р. ми провели в Закопаному, часто зустрічаючись із Віткацієм, Вітліном [Wittlin], буваючи – зрідка – на Гаренді», цит. за: Jerzy Ficowski, Wprowadzenie do Księgi listów…, s. 21; Єжи Фіцовський, Вступ до Книги листів…, с. 18.
  • 10
    Свято Гір тривало від 4 до 11 квітня 1935 року; в рамках фестивалю влаштовували конкурси горянських фольклорних колективів, концерти, ярмарки, виставки, групові екскурсії та лекції (Walery Goetel, Święto gór, „Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie” R. 13, 1935, s. 208–211).
  • 11
    Самотність Шульца виглядає радше рисою його існування чи, що менш імовірно, позою, аніж об’єктивною відсутністю друзів, знайомих і розваг.
  • 12
    Юрист, філософ, літературний критик, знайомий Віткація, автор статті про його портрети (Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy do żony (1932–1935), s. 455–456 (przypis nr 1 do listu nr 685).
  • 13
    Див.: ibidem, s. 315.