4 квітня 1935, неділя

Закопане. Станіслав Іґнацій Віткевич пише вступ до листовного інтерв’ю з Бруно Шульцом.

Віткевич* закінчує писати свій перший текст про творчість Бруно Шульца. Йдеться про очікуваний редакцією тижневика „Tygodnik Ilustrowany”*1, а також самим Шульцом вступ до їхньої спільної публікації, яка набула форми листовного інтерв’ю. Шульц уже на зламі лютого й березня скаржився головному редакторові часопису „Tygodnik Ilustrowany” Вацлаву Чарському*, що його стаття («у формі інтерв’ю з Віткацієм») вже тиждень лежить у Віткевича, і він побоюється, що залишиться там уже назавжди2. У відповідь на цього листа Чарський просить Віткевича якнайшвидше надіслати інтерв’ю з готовим вступом, щоб публікацією в тижневику довести Шульцові, що «жодні таємні сили на нього не чатують»3.

В інформаційному вступі під назвою Інтерв’ю з Бруно Шульцом Віткевич включає Шульца до лав так званих демонологів4. Графічні твори Шульца, які він називає дряпографіями5, – це, за його словами, «поеми про жорстокі ноги», в яких проявляється іманентне людське зло – одягнене у форму мазохізму й садизму. «Шульц привів вираження обох цих психічних комбінацій до останніх меж інтенсивності та мало не потворного пафосу», – пише Віткевич6. З точки зору композиції, автор вступу визнає, що частина графічних творів Шульца близька ідеалові Чистої Форми, що, як він стверджує, свідчить про безсумнівну геніальність автора7. Він також високо оцінює Цинамонові крамниці* та інші оповідання Шульца, оприлюднені на шпальтах літературних журналів, які він називає «першокласним явищем», а самого Шульца – «новою першорядною зіркою»8.

Текст Віткевича – одна з перших захоплених інтерпретацій літературно-мистецької творчості Шульца9.

Дивіться також: 1 січня 1935, 4 березня 1935, 11 квітня 1935, 28 квітня 1935. (тс)

  • 1
    Вступ та інтерв’ю Віткація з Шульцом будуть опубліковані у цьому тижневику 28 квітня, див.: Stanisław Ignacy Witkiewicz, Wywiad z Brunonem Schulzem, „Tygodnik Ilustrowany”, 28 kwietnia1935, nr 17, s. 321–323, http://cyfrowa.chbp.chelm.pl/dlibra/doccontent?id=7294&dirids=1.
  • 2
    Див.: Лист Бруно Шульца до Вацлава Чарського [зима 1934/1935], [в:] Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський / переклав Андрій Павлишин, Київ 2012.
  • 3
    Лист Вацлава Чарського міститься на звороті листа Віткевича до дружини Ядвіґи Віткевич від 8 березня 1935, див.: Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy do żony (1932–1935), przygotowała do druku Anna Micińska, opracował i przypisami opatrzył Janusz Degler, Warszawa 2010, s. 295.
  • 4
    Див.: mkł [Małgorzata Kitowska-Łysiak], Demonolodzy, [в:] Słownik schulzowski, opracowanie i redakcja Włodzimierz Bolecki, Jerzy Jarzębski, Stanisław Rosiek, Gdańsk 2006.
  • 5
    Термін, винайдений Віткевичем, – див. примітку 2 у виданні: Stanisław Ignacy Witkiewicz, Wywiad z Brunonem Schulzem, [в:] idem, Pisma krytyczne i publicystyczne, opracował Janusz Degler, Warszawa 2015, s. 576.
  • 6
    Ibidem, s. 403.
  • 7
    Цю тезу Віткевич коментує у своєму другому тексті про Шульца: «В інтерв’ю в часописі „Tygodnik Ilustrowany” я назвав Шульца явищем на межі геніальності, якщо не генія в спілці. Це не тривіальний суперлатив...», див.: Stanisław Ignacy Witkiewicz, Twórczość literacka Brunona Schulza, [в:] idem, Pisma krytyczne i publicystyczne, s. 417.
  • 8
    Stanisław Ignacy Witkiewicz, Wywiad z Brunonem Schulzem, [в:] idem, Pisma krytyczne i publicystyczne, s. 405.
  • 9
    Див.: Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 271–272 i 365; Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія / переклав Андрій Павлишин, Київ 2010, с. 271–272 та 363.