Варшава. Бруно Шульц проводить новорічну ніч у столиці. Станіслав Іґнацій Віткевич пише жартівливого віршика Do Schulza [До Шульца].
Спонтанно складений твір, записаний автором на смужці відірваного картону, найімовірніше в помешканні Віткевичів по вул. Бжеській1 – це своєрідна літературна провокація, яка посилається на еротичні нав’язливі стани творця Книги ідолопоклоніння2, а водночас витівка Віткевича, покликана розважити присутніх на спільному новорічному вечорі.
Про обставини складення вірша можна сказати небагато – не зберіглося жодного свідчення про це, окрім самого вірша, знайденого в 1976 році Стефаном Околовичем, ані про те, як Шульц провів новорічну ніч. Можливо, він потрапив на вечірку, організовану Вітольдом Ґомбровичем: «Я влаштував мистецьку пиятику в помешканні моєї матері на Хоцімській [...]. Забава, яка тривала до шостої ранку, було видимим знаком мого солідного осадження в варшавському літературному світі. Я вже й не надто пам’ятаю, хто там був, але в будь-якому разі не бракувало Брези, Мауерсберґерів, Тоня Собанського, був Рудницький і, мабуть, Хороманський, було братство пияків під проводом Святека Карпінського і «Міня», себто Януша Мінкевича, були різні актриси, Здзіслав Черманський, Канарек (нині відомий маляр у Штатах)... і може Віткацій, та либонь Бруно Шульц...»3.
Дивіться також: кінець грудня 1934 – 19 січня 1935, 1 січня 1935. (тс)