1 січня 1935, вівторок

Варшава. Станіслав Іґнацій Віткевич малює портрет Бруно Шульца.

Під час перебування у Варшаві Шульц поновлює знайомство з Віткацієм, який під час зустрічі Нового року малює його портрет1. Рисунок буде використаний для ілюстрації Інтерв’ю в часописі „Tygodnik Ilustrowany” (1935, nr 17). До наших днів зберіглася лише світлина.

Зі спогадів друзів Шульца відомо, що існували ще принаймні два інші портрети авторства Віткація: один зображав Шульца у постаті Арлекіна, а другий створював враження «вируючої брили», уміщеної на «постаменті, який переходить у форму штопора»2. Обидва не збереглися.

Дивіться також: кінець грудня 1934 – 19 січня 1935, 28 квітня 1935. (тс)

  • 1
    Stanisław Ignacy Witkiewicz, Listy II (wol. 1), opracowali i przypisami opatrzyli Tomasz Pawlak oraz Stefan Okołowicz, Janusz Degler, Warszawa 2014, примітка 1 до листа nr 64, s. 292; Jerzy Jarzębski, Schulz, Wrocław 1999, s. 47 i 232.
  • 2
    Йдеться про свідчення Боґуслава Маршаля [Bogusław Marszal] та Еміля Ґурського [Emil Górski]. Цит. за: Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 122; Єжи Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія / переклав Андрій Павлишин, Київ 2010, с. 122.