3 вересня 1903, четвер

Дрогобич. Шульц починає навчатися в другому класі цісарсько-королівської вищої гімназії в Дрогобичі.

Новими учнями класу Ic стають Емануель Пільпель [Emanuel Pilpel], згодом близький друг Шульца, а також майбутній генерал Міхал Карашевич-Токажевський [Michał Karaszewicz-Tokarzewski].

Змінюються деякі вчителі Шульца. Адам Ґурський [Adam Górski], минулорічний класний керівник і вчитель гімнастики, з травня перебуває у відпустці за станом здоров’я. Його предмет тепер викладає Валер’ян Чикель [Walerian Czykiel], а класним керівником стає Анатоль Луцик [Anatol Łucyk], який також викладає латину і залишається опікуном класу до випуску з гімназії. Крім того, Антоній Оґнєвський [Antoni Ogniewski], окрім математики, викладає польську мову, натомість Францішек Питель [Franciszek Pytel] – лише географію та історію. Інші викладачі залишаються незмінними: рисунку навчає Францішек Хшонстовський1 [Franciszek Chrząstowski], природознавства Валерій Січинський [Walery Siczyński], юдейської релігії Барух Марґуліс [Baruch Margulies], каліграфії Антоній Зубчевський [Antoni Zubczewski]. Важко сказати, хто навчав німецької мови. Можливо, це не було зазначено, позаяк більшу частину року німецької навчав Ґурський, біля прізвища якого міститься лише інформація про відпустку2.

Дивіться також: 15 липня 1903*, 15 липня 1904. (кв) (перекл. ап)

  • 1
    Францішек Хшонстовський [Franciszek Chrząstowski] (1870–1919) був, мабуть, важливою постаттю в житті молодого Шульца, залишаючись його багатолітнім учителем рисунку. Атестат зрілості Хшонстовський отримав у чоловічій вчительській семінарії у Львові, відтак у 1895–1899 роках навчався у ц.к. Школі мистецького промислу в Відні. Відтак навчав у Кракові, де водночас слухав лекції з психології та історії мистецтв у Яґеллонському університеті. В 1902 році почав працювати в Дрогобичі, через дванадцять років перебрався до Львова. Після публікації колекції рисунків «Воєнна тека» [«Teka wojenna»], виконаних його вихованцями з місцевої реальної школи, педагогічний талант Хшонстовського похвалила щоденна газета «Kurier Lwowski»: «Щиро й невимушено висловлюються в своїх творах усі без винятку юні автори, і це теж, поруч із експериментальною педагогічною вартістю, є найбільш істотною перевагою роботи, яку так делікатно від непоказних початків патронував проф. Фр. Хшонстовський, скромно усуваючи свою особу у творі, який фактично містить силу його праці та зусиль. Визнання його праці – це водночас визнання педагогічних методів професора, який наполегливо пропагує ідею індивідуальності, не спутаної шаблонами методів» (B.J., Teka wojenna, „Kurier Lwowski” 1917, nr 249, s. 4–5, цит. за: Agnieszka Jankowska-Marzec, Historia jednej rodziny. Chłopomańskie fascynacje Chrząstowskich, [в:] Pany chłopy, chłopy pany, red. W. Szymański, M. Ujma, Nowy Sącz 2016, s. 38–51; https://www.academia.edu/31682191/Historia_jednej_rodziny._Chłopomańskie_fascynacje_Chrząstowskich_w_Pany_chłopy_chłopy_pany_red._W.Szymański_M.Ujma_Nowy_Sącz_2016_s.38-51._One_familys_history_The_Chrząstowskis_peasant-mania_fascinations, дата перегляду: 27 березня 2017).
  • 2
    Sprawozdanie C.K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1904, Drohobycz 1904, s. 49–52.