23 січня 1935, середа

Станиславів. Похорон Ізидора Шульца.

За день до похорону прах Ізидора Шульца був перевезений залізницею зі Львова до Станиславова, звідки походила його покійна дружина, і де був розташований їхній родинний склеп. Похорон відбувається «за незлічимої участі друзів і знайомих Покійного»1 і родичів, серед яких ймовірно також був Бруно Шульц. Замість вінка на труну численні організації, підприємства, керівники та приватні особи роблять свої внески на благодійні потреби2.

Того дня були опубліковані принаймні два некрологи Ізидора Шульца, один у щоденній газеті „Chwila”, підписаний акціонерним товариством «Балтойл» [Baltoil SA] у Ґданську3, а другий у щоденній газеті „Gazeta Polska”, підписаний Галицьким нафтовим товариством «Ґаліція»4.

Див. також: 4 вересня 1881*, 20 січня 1935, 22 січня 1935. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Bł. p. Dyr. inż. Izydor Schulz, „Przemysł Naftowy” 1935, z. 3, s. 81.
  • 2
    Див.: „Przemysł Naftowy” 1935, z. 4, s. 124; „Chwila” 1935, nr 5689, s. 4 i 10, nr 5691, s. 10. Інформація про пожертви на благодійність у зв’язку зі смертю інженера Шульца ще неодноразово з’являється в щоденній пресі, навіть у 1937 році (у зв’язку з другою річницею смерті Ізидора), див.: Ofiary na zakład dla niewidomych dzieci żyd. (Graniczna 8), „Nasz Przegląd” 1937, nr 20, s. 12.
  • 3
    „Chwila” 1935, nr 5689, s. 4.
  • 4
    „Gazeta Polska” 1935, nr 23, s. 4.