Дрогобич. Шульц пише листа Тадеушові Брезі.
На початку листа Шульц сердечно дякує Брезі за статтю, опубліковану в одному з листопадових чисел газети „Kurier Poranny” , про яку він щойно довідався і в якій Бреза називає Цинамонові крамниці провідним досягненням польської літератури 1934 року: «Я зворушений і вдячний. Ця солідарність близьких мені людей утішає мене в моїй депресії» . Депресія, про яку згадує Шульц, зумовлена тим, що Міністерство відхилило його прохання про творчу відпустку: «Зостаюсь у Дрогобичі, у школі, де й надалі голота гарцюватиме моїми нервами» .
Відтак Шульц покликається на повторювану в кількох останніх повідомленнях до Брези (від 21 червня та 13 листопада 1934 року) тему докучливого відчуття браку часу. Вкотре він будує напівжартівливе, квазімедичне порівняння: «Ваш стравохід занадто легко пропускає час, нездатний затримувати його в собі, – мій відзначається парадоксальною перебірливістю, він опанований idée fixe н е з а й м а н о с т і ч а с у» . І коментує: «Я не вмію ділитися часом, задовольнятися об’їдками після когось (...) Коли я маю приготуватися до уроків на завтра і придбати на складі деревини матеріали, – вже все пополудня й вечір для мене втрачені. (...). Все, або нічого – ось мій пароль. А позаяк кожен шкільний день спрофанований подібним чином, я живу в гордій абстиненції та – не пишу» .
Наприкінці Шульц інформує, що має намір провести Різдвяні свята у Варшаві, і просить Брезу підказати дешеве помешкання.
Дивіться також: 21 червня 1934, 13 листопада 1934, кінець грудня 1934 – 19 січня 1935 (jo)
