(A) Дрогобич. Приятель Бруно Шульца Емануель Пільпель помирає від раку легень.
(B) У Львові та Варшаві накладом Державного видавництва шкільних підручників опублікована книжка Obraz współczesnej literatury polskiej 1884–1934 [Образ сучасної польської літератури 1884–1934] Казімежа Чаховського [Kazimierz Czachowski], в якій з’являється огляд літературної творчості Бруно Шульца.
(А) В Дрогобичі помирає від раку Емануель Пільпель, син відомого дрогобицького книгаря, інтелігент і шанувальник мистецтва, багатолітній приятель Шульца. На останній стадії хвороби Шульц опікувався Пільпелем. Про цей досвід він згадує двічі. Спершу в листі до Анджея Плешневича від 4 березня 1936 року: «Я живу тут цілком самотою. Я наклав на себе сумний обов’язок відвідувати приятеля, який помирає від раку» . А через місяць у листі до Казімежа Трухановського: «Та весна досі була для мене якоюсь важкою, терпкою, негостинною, не дала мені нічого – майже. Щодня я відвідую приятеля, котрий вмирає від раку» .
Трохи більше інформації про хворобу та смерть Емануеля Пільпеля наведено в автобіографічному нарисі про Шульца Реґіни Зільбернер, яка в довоєнні роки мешкала поблизу Пільпелів і часто їх відвідувала. На підставі її нотаток можна усталити, що змагання Мундека, як називали його родичі, з раком тривали принаймні від літа 1934 року (тоді, як запам’ятала авторка, він почав скаржитися на «дивні й сильні болі, вказуючи на свої легені» ) , Не менш інтригуючим, ба навіть вражаючим є фрагмент спогаду Зільбернер, який стосується взаємних стосунків Шульца та Пільпеля у критичній стадії розвитку пухлини: «Під час цього болісного перебігу хвороби Шульц віддано відвідував свого приятеля. Але, як мені згодом розповідав мій батько, Мундек дедалі менше міг стерпіти його присутність; якось, виганяючи Шульца, він пояснив моєму батькові, що Бруно надихає ця атмосфера, що йому подобається той сморід, горщики...» .
Дивіться також: 4 березня 1936, 11 квітня 1936. (jo)
