Варшава. В часописі „Tygodnik Ilustrowany” з’являється друком написана Бруно Шульцом рецензія на роман Adam Grywałd [Адам Ґривалд] Тадеуша Брези, названа Książka o miłości [Книга про кохання].
Стаття Шульца про дебютний роман Тадеуша Брези витримана в напрочуд улесливому тоні. Шульц хвалить автора зокрема за «дар інтенсивного зосередження на тонкому мотиві нарації» і певний ґатунок щирого ентузіазму, «наївність митця, захопленого своїм предметом» , завдяки чому Бреза зумів надати романові Адам Ґривалд форму мало не органічного злиття теми та мови: «Рідко в якого письменника його духовне обличчя збігається з тілесною монолітністю монологу, з артикулюванням думки, рідко хто так повно висловлюється у найдрібнішому елементі!» . Ця однорідність твору свідчить про великий талант художника, каже Шульц, але завдає клопоту рецензентові, який, використовуючи мову аналізу, приречений на спрощення.
Великий інтерес у Шульца викликала сама тема роману: складні любовні стосунки трьох героїв – Ґривалда, Ізи та її брата Едмунда (новаторство Брези Шульц зауважує зокрема в описі гомоеротичного сюжету) та «меланхолійна, м’яка тональність прози, шляхетна монотонність висловів» , котра створює ауру сутінків, «п’янку і приголомшливу» . Передусім, однак, Шульц, схоже, захоплюється авторським підходом до теми, адже Бреза, за словами Шульца, не дає опису любовних подій, а радше намагається з уривків чуток, почутих розмов і фрагментів щоденника Ґривалда, з яких укладена оповідь, реконструювати міф, легенду, «тінь цього великого, майже міфічного кохання» .
Загалом Шульц оцінив увесь роман дуже високо, визнавши його достоту за «відважний і подекуди революційний вчинок на нашому ґрунті, хоча в цій книзі немає жодного сліду революційного патосу, духу заперечення та демонстративного новаторства. Це позитивна і шляхетна революційність, невимушена й витончена» . (jo)
