після 22 січня 1937 року

Варшава. Вітольд Ґомбрович відвідує недужого Шульца. Він показує йому незакінчений рукопис Фердидурке.

Під час перебування у Варшаві* Шульц захворює на грип. Він не встає з ліжка десять днів [1]. Його відвідує лише Ґомбрович*, який дає йому прочитати майже закінчену рукописну версію Фердидурке [Ferdydurke]. Шульц – перша людина, яка читає роман Ґомбровича в цій формі [2]. У листі до Тадеуша Брези він назвав його «чудовим» [3], але це не зовсім щире твердження. Властиву Шульцову оцінку представленого рукопису через багато років процитує сам Ґомбрович: «Краще ти повернувся б до фантастики із Щоденника з періоду дозрівання [Pamiętnik z okresu dojrzewania], такий вид творчості тобі більше підходить» [4], а також «мені здається, що цього не слід публікувати» [5]. Холодна реакція Шульца спонукала Ґомбровича призадуматися. Наступні місяці він присвятить удосконаленню роману, який побачить світ наприкінці жовтня 1937 року. Лише остаточна книжкова версія Фердидурке справді зачарує Шульца [6].

Дивіться також: 24–30 жовтня 1937*, перша половина листопада 1937, 11 січня 1938, липень 1938. (тс)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Тадеуша Брези від 2 лютого 1937 р. [в:] Bruno Schulz, Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016; Бруно Шульц, Книга листів, уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський / переклав Андрій Павлишин, Київ 2012.
  • 2
    «Бруно був першим. Я йому довіряв», див.: Witold Gombrowicz, Wspomnienia polskie, Kraków 2002, s. 126.
  • 3
    Лист Бруно Шульца до Тадеуша Брези...
  • 4
    Цит. за: Witold Gombrowicz, Dziennik 1953–1969, Kraków 2013, s. 656; Вітольд Ґомбрович, Щоденник, т. 3: 1961–1969 / переклала Роксана Харчук, Київ 1999, с. 9.
  • 5
    Witold Gombrowicz, Wspomnienia polskie, s. 126.
  • 6
    Див.: Лист Бруно Шульца до Романи Гальперн від 16 листопада 1937, [в:] Bruno Schulz, Księga listów; Бруно Шульц, Книга листів, с. 129.