13 травня 1935, понеділок

Дрогобич. Бруно Шульц пише листа Тадеушові Брезі.

Лист до Тадеуша Брези, прозаїка, есеїста та редактора газети „Kurier Poranny”*, Шульц починає вибаченням за тривале мовчання. Відтак він торкається кількох актуальних тем. По-перше, він припускає, що національний траур після смерті маршала Юзефа Пілсудського* 1 на певний час паралізує роботу Міністерства релігійних конфесій та публічної освіти* і опосередковано затягне справу відпустки, про яку Шульц клопотав [[2]. По-друге, він запитує Брезу про рукопис його дебютного роману 3: «Чи провадиш уже переговори з кимось із видавців? Дуже вже я чекаю появи бодай уривку» 4. По-третє, Шульц згадує про непорозуміння, яке сам несвідомо спричинив, передавши статтю 5 Віткація* Мечиславу Ґридзевському* із тижневика „Wiadomości Literackie”*, з яким Віткацій конфліктував.

Особливою є заключна частина листа: Шульц просить Брезу підладити схвальний відгук на вірші, автором яких був не згаданий у листі на прізвище знайомий 6 Шульца («Один доволі високо вміщений у суспільній ієрархії пан, у прихильності котрого я зацікавлений» 7): «Якщо та експертиза виявиться дуже критичною – той пан утратить прихильність до мене. Отож, за умови, що Ти зможеш погодити це зі своїм сумлінням, – будь такий добрий і напиши щось неокреслено позитивне. Надсилаю Тобі ці вірші, в яких сам не орієнтуюся. Я не бачу в них сенсу» 8.

Дивіться також: 20 березня 1935*, 12 травня 1935*, 2 червня 1935*, 24 серпня 1935*, 5 липня 1936*, 26 липня 1936*. (jo)

  • 1
    Юзеф Пілсудський помер 12 травня 1935 року. Жалобні маніфестації далебі на певний час запанували в публічному житті в усій країні, також і в Дрогобичі, де у зв’язку зі смертю маршала, зокрема й у гімназії Яґелла*, майже два тижні тривали урочисті церемонії вшанування його пам’яті. Див. Sprawozdanie Dyrekcji Gimnazjum Państwowego im. Króla Władysława Jagiełły w Drohobyczu za rok 1934/35, Drohobycz 1935.
  • 2
    Не слід при цьому висновувати, що смерть Юзефа Пілсудського була байдужою для Шульца подією (яка стосувалася його лише тією мірою, що вплинула на питання його відпустки). Про те, якою значимою постаттю вважав Пілсудського Шульц, особливо в контексті смерті маршала, свідчать три нариси, які Шульц опублікував у 1935 та 1936 роках: Powstają legendy [Народжуються легенди*], Wolność tragiczna [Воля трагічна*] та Pod Belwederem [Під Бельведером*]. Про ставлення асимільованих євреїв до Пілсудського див.: Anna Landau-Czajka, Syn będzie Lech... Asymilacja Żydów w Polsce międzywojennej, Warszawa 2006, s. 408–413.
  • 3
    Дебютний роман Брези Adam Grywałd [Адам Ґривалд] був оприлюднений у 1936 році у видавництві Фердинанда Гезіка.
  • 4
    Лист Бруно Шульца до Тадеуша Брези від 13 травня 1935 року [в:] Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 55; Бруно Шульц, Книга листів, Київ 2012, с. 46.
  • 5
    Ймовірно, йдеться про текст Станіслава Іґнація Віткевича Twórczość literacka Brunona Schulza [Літературна творчість Бруно Шульца], який врешті було опубліковано у числі 34 часопису „Pion”* (від 24 серпня 1935 року).
  • 6
    Цілком можливо, що цим таємничим знайомим, про якого каже Шульц, був Стефан Шуман* – відомий польський психолог, професор Яґеллонського університету, який під псевдонімом Лукаш Фліс писав напіваматорські вірші (а в 1933 році видав томик Drzwi uchylone [Прочинені двері]). Варто додати, що у збереженому листуванні Шульца з Шуманом за 1932 і 1933 роки Шульц високо оцінює поезію свого співрозмовника, навіть порівнюючи її з поезією Рільке*.
  • 7
    Лист Бруно Шульца до Тадеуша ..., [в:] Bruno Schulz, op. cit., s. 55; Бруно Шульц, цит. пр., с. 46.
  • 8
    Ibidem.