11 липня 1933, вівторок

Ґурки. Зоф’я Налковська згадує у Щоденниках Бруно Шульца, порівнюючи його письменство із творчістю Мирослава Крлежі.

Початок знайомства Шульца із Зоф’єю Налковською накладається в часі на період згасання почуттів письменниці до хорватського літератора Мирослава Крлежі [Miroslav Krleža]. Налковська познайомилася з Крлежею в 1932 році за посередництвом Юліє Бенешича [Julije Benešić], хорватського перекладача польської літератури, який запросив Крлежу до Варшави. Налковська робила коректуру начебто фатального перекладу драми хорватського письменника В агонії (у польському перекладі її назвали Baronowa Lenbach [Баронеса Ленбах]) для Арнольда Шифмана [Arnold Szyfman], а в 1933 опублікувала в газеті „Gazeta Polska”1 нарис Miroslav Krleža [Мирослав Крлежа]. 23 лютого 1932 хорватський письменник зустрівся з Налковською, внаслідок цієї зустрічі спалахнуло взаємне захоплення, яке незабаром, попри шлюб Крлежі, перетворилося на роман. Як пише Ганна Кірхнер: «Налковська здається зачарованою перш за все величчю цього чоловіка, форматом його особистості, вона вбачає в ньому авторитет і зразок [...]. У неї також були підстави відчувати спільність із цим слов’янським, а водночас таким європейським автором. Попри художні відмінності їх обох, вони мали тих самих літературних патронів, і обоє трансформували реалістичну модель роману, в т.ч. завдяки елементам есеїстичного, філософського наративу. [...] Крлежа був для нашої письменниці зразком лівого, войовничого письменника, який водночас дбав, щоб доктрина не опанувала його творчого бачення»2. У цьому контексті в Щоденниках Налковської з’являється запис, в якому вона порівнює письменство й епістолографію Крлежі з літературно-епістолярною творчістю Шульца. «Хіба не дивно, що такий чудовий автор пише такі убогі листи, пустку яких не пояснює їх кепська французька. Зате Бруно Шульц – письменник гірший – обдаровує мене у листуванні незліченним багатством не лише химерного „обожнення”, але й творчих, глибоких і тонких думок. [...] Такі слова: „Коли Бог сказав Тебе, він уже сказав мене в Тобі. Чому я сказався ще раз, чому вчинив цей плеоназм?” Або: „Як я взагалі маю розуміти той факт, що Ти жінка? Що Ти хотіла цим сказати?”»3.

Дивіться також: червень 1933, 19 липня 1933, серпень 1933, 10 травня 1934, 19 травня 1934. (мр) (перекл. ап)

  • 1
    Zofia Nałkowska, Miroslav Krleža, „Gazeta Polska” 1933, nr 311, передруковано у: „Kuźnica” 1947, nr 43, а також у: eadem, Widzenie bliskie i dalekie, Warszawa 1957.
  • 2
    Hanna Kirchner, Nałkowska albo życie pisane, Warszawa 2011, s. 383–385.
  • 3
    Zofia Nałkowska, Dzienniki IV: 1930–1939. Część 1 (1930–1934), opracowanie, wstęp i komentarz Hanna Kirchner, Warszawa 1988, s. 380–381.