(A) Львів. У щоденній газеті „Chwila” з’являється коротка нотатка «ВІЗО – Борислав» [WIZO – Borysław], в якій ідеться про лекцію Бруно Шульца.
(B) Варшава. Професійна спілка польських літераторів [Związek Zawodowy Literatów Polskich] видає Бруно Шульцові довідку про членство з нагоди запланованої ним поїздки до Франції.
(A) Нотатка стосується лекції «Е. М. Лілієн» [E. M. Lilien], прочитаної «нещодавно» в садибі ВІЗО [ВІЗО – абревіатура англійської назви Women’s International Zionist Organization, Міжнародна жіноча сіоністська організація] в Бориславі1.
Дивіться теж: лекції, організовані ВІЗО, – 18 грудня 1937, 5 лютого 1938, 8 квітня 1938; публікація циклу статей про Ефраїма Лілієна*: 31 жовтня 1937, 14 листопада 1937, 12 грудня 1937, 6 березня 1938, 27 березня 1938, 24 квітня 1938, травень–липень 1938, 10 липня 1938. (плс) (перекл. ап)
(B) У клопотаннях про те, щоб отримати довідку, Шульцові допомагає Вітольд Ґомбрович [Witold Gombrowicz]. У листі від травня він інформує приятеля: «Я потелефоную до Ольґерд [Olgierd], щоб вона переслала Тобі бланк заяви до Пен-клу [ПЕН-Клубу]»2. Співробітниця бюро ПЕН-клубу «помилилася адресою, відтак мусила вислати бланк Пен-клубу повторно», – повідомляє Ґомбрович3. Врешті довідку доправляють Шульцові в перші дні липня, достатньо хутко, щоб використати її в клопотанні про закордонний паспорт і пред’явити у повітове староство в Дрогобичі. Усі ці зусилля ймовірно скеровані на те, щоб Шульц отримав пільговий паспорт – дешевший, ніж туристичний. Ґомбрович не радить Шульцові йти цим шляхом. «Що стосується паспорта, – пише він, – то, мабуть, не варто Тобі клопотатися про пільговий, адже кошти клопотань і різні збори становлять чималу суму, а, наскільки я знаю, паспорт до Франції коштує не надто дорожче»4. (cp) (перекл. ап)