Упродовж багатьох років поєднував обов’язки документознавця-бібліографа в колективі „Polskiej Bibliografii Literackiej” [«Польської літературної бібліографії»] з основним нині напрямком його діяльності – дослідженням сучасної польської літератури, творчості письменників і сукупностей творів, які особливо виразно фіксують досвід історії ХХ століття. У цьому нурті міститься його книга Zmęczeni fabułą. Narracje osobiste w prozie po 1976 roku [Втомлені фабулою. Особисті наративи в прозі після 1976 року] (Вроцлав, 1993), присвячена автобіографічній прозі Тадеуша Конвіцького, Казімежа Брандиса та Віктора Ворошильського, а також монографії Ocalony w gmachu wiersza. O poezji Stanisława Barańczaka [Врятований у будівлі вірша. Про поезію Станіслава Бараньчака] (Варшава 2007) та Poeta w labiryncie historii. Studia o pisarskich rolach Jerzego Ficowskiego [Поет у лабіринті історії. Дослідження письменницьких ролей Єжи Фіцовського] (Ґданськ 2017). Він також опублікував низку досліджень та оглядових нарисів, присвячених, зокрема, письменникам, які творили в еміграції (Константи Александр Єленський, Чеслав Мілош, Александр Ват), а також явищу непідцензурного видавничого обігу (Między grypsem i literaturą. Epistolografia więzienna stanu wojennego [Між малявою та літературою. В’язнична епістолографія доби воєнного стану], Druhý oběh a bibliografie mimocenzurních tisků: polská zkušenost [Підпільні видання та бібліографія непідцензурного друку: польський досвід], Il secondo circuito editoriale degli anni 1976–1989. La via alla società civile [Підпільні видання 1976–1989 років. Шлях до громадянського суспільства]). Принагідно займається літературною критикою (Стефан Хвін, Мирон Б’ялошевський, Єжи Фіцовський, Якуб Екєр, Войцех Млинарський). У галузі бібліографічних робіт брав участь як співавтор і редактор у опрацюванні тринадцяти щорічників „Polskiej Bibliografii Literackiej”, підготував дві бібліографічні монографії: Konstanty Aleksander Jeleński w wydawnictwach Instytutu Literackiego w Paryżu [Константи Александр Єленський у виданнях Літературного інституту в Парижі] (Варшава 2007) та Jerzy Ficowski. Bibliografia za lata 1947–2009 [Єжи Фіцовський. Бібліографія за 1947–2009 роки] (Сейни 2010). Керував проектом, втіленим у ІЛД, унаслідок якого постала бібліографія обсягом 1156 сторінок Bez cenzury 1976–1989. Literatura – ruch wydawniczy – teatr [Без цензури 1976–1989. Література – видавничий рух – театр] (Варшава 1999, у співавторстві з Зитою Шиманською, у співпраці з Кристиною Токаж), відзначена в 2002 році нагородою Першого відділення гуманітарних і суспільних наук ПАН ім. Александра Брюкнера. В нещодавні роки брав участь, зокрема, у проекті «Польська літературна бібліографія – лабораторія знань про сучасну польську культуру», мета якого в ґрунтовній модернізації та адаптації бази даних ПЛБ до новітніх ІТ-технологій.
У ґданському шульцівському проекті його роль полягає у підготовці до видання листів Шульціани, що містяться в архіві Єжи Фіцовського.
