Романіст, есеїст і літерний критик, пов’язаний із часописом „Kurier Poranny”.
Народився 31 грудня 1905 року в Шекеринцях на Волині (тепер село Ізяславського району Хмельницької області), помер 19 травня 1970 року у Варшаві. У 1926 році вступив до ордену бенедиктинців, оселившись у абатстві св. Андре з Брюгге в Бельгії, проте через півтора року був виключений із числа новіціїв. Повернувшись до Польщі, заходився вивчати філософію у Варшавському університеті. Водночас у 1928–1932 роках працював на дипломатичній службі, зокрема, як аташе польського посольства в Лондоні, де й завершив філософські студії. Позаяк дипломатична кар’єра не задовольняла його, в 1933 році вирішив цілковито присвятити себе літературі 1.
У період між 1933 і 1937 роками редагував розділ культури у газеті „Kurier Poranny”*, до війни також був пов’язаний із «Молодим театром» Тадеуша Боя-Желенського*.
Бреза від самого початку належав до ентузіастів творчості Шульца. У квітні 1934 року він написав і надрукував у газеті „Kurier Poranny” одну з перших рецензій на Цинамонові крамниці*, визнавши тоді цю збірку «неймовірно красивою книжкою. Рекордом втіленої поезії, здавна у нас недосяжним» 2. Після цієї статті Шульц почав листуватися з Брезою, а незабаром, на межі 1934 і 1935 років зустрівся з ним у Варшаві*. У спогадах Брези зберігся опис своєрідного враження, яке справив тоді на нього Шульц: «Він був дрібний, мов його літерки, граціозний. Він здавався не чоловіком, а чоловічком [...]. Ця мініатюрка мала невеличкий тулуб. Тільки голова була велика. Очі великі. Легкий львівський чи малопольський акцент. Спосіб його буття важко окреслити. Рухи легкі. [...] Він жваво прослизав поміж людьми, які усі перевищували його розмірами» 3.
У наступні роки Бреза охоче публікував тексти інших авторів про Шульца, зокрема, Анджея Плешневича 4 та Вітольда Ґомбровича 5. Шульц, у свою чергу, надрукував у тижневику „Tygodnik Ilustrowany”* надзвичайно улесливий текст про дебютний роман Брези Адам Ґривальд, оприлюднений у 1936 році 6.
Листи Шульца до Брези та його нареченої (а згодом дружини) Зоф’ї Нич* охоплюють період 1934–1938 років. Завжди утримувані в дружньому тоні, подекуди есеїстичні чи літературні, вони свідчать про напрочуд приязні стосунки між кореспондентами. На жаль, не зберіглося перше повідомлення Шульца, яке пропало під час війни, так само, як і всі відповіді родини Бжезів.
Після війни Тадеуш Бреза включився в культурно-політичне життя Польської Народної Республіки. Будучи автором таких книжок, як Mury Jerycha [Єрихонські мури] (1946), Uczta Baltazara [Валтасарів бенкет] (1952) та Urząd [Управа] (1960), він втішався прихильністю влади. Бреза також повернувся на дипломатичну роботу, зокрема працював у представництвах у Римі й Парижі. (яо)