Серпень 1922 року

Бад-Кудова. Шульц проводить місяць на курорті, де знайомиться з Арнольдом Шпетом і Цецилією Кейлін та її дочкою Іреною.

Про своє перебування на німецькому курорті Бад-Кудова* (нині Кудова-Здруй у Польщі) Шульц згадує, не повідомляючи подробиць, у листі до перекладача німецької поезії та германіста Арнольда Шпета* від 13 березня 1934 року: «Як же то я міг би не пам’ятати Вас і наших милих розмов у Кудовій!» 1.

Трохи більше про цей епізод можна прочитати у спогаді Ірени Кейлін-Мітельман*, опублікованому Єжи Фіцовським* у 1984 році (у томі Bruno Schulz. Listy, fragmenty. Wspomnienia o pisarzu [Бруно Шульц. Листи, уривки. Спогади про письменника]). Авторка, тоді дванадцятирічна дівчинка, запам’ятала, зокрема, першу зустріч із Шульцом у Джерельному парку та незвичайне враження, яке справила на неї фізіономія Шульца: «На лавці навпроти сидить дивна постать. Сонце пряжить, зелень і квіти, а він увесь тьмяний, – одяг, обличчя й волосся. Тьмяний, зіщулений і немов замкнутий у собі. Ноги і ступні разом, руки складені пласко, зчеплені колінами, темна голова втягнута поміж плечі. Він нерухомо вдивляється в Маму» 2. Упродовж наступних трьох тижнів серпня Шульц часто з ними зустрічався. Він багато уваги приділяв дівчинці, якій влаштовував уроки малювання на пленері («Найкращий вчитель, якого я будь-коли мала» 3). З Цецилією Кейлін*, матір’ю Ірени, Шульц вечорами провадив довгі розмови («мабуть, звіряння» 4), від яких Ірені Кейлін-Мітельман запам’яталися лише окремі слова, «котрі вимовляли з великих літер: „Нове Життя”, „Світ Відкритий і Гарний”, „Ваш Талант”» 5.

Невідомо, з якої причини Шульц опинився в санаторії. Можливо, лікував якесь сердечне захворювання. Курорт у Кудовій славився насамперед цілющими кардіологічними процедурами (один з німецьких путівників називав його «найпершим сердечним лікувальним закладом на Сході» 6), хоча тут курували також нервові захворювання, зокрема: невроз, енцефаліт, істерію, іпохондрію та шлунково-кишкові розлади, ревматизм і захворювання легень 7. У 1922 році через девальвацію німецької марки пропозиція санаторію могла би здатися Шульцові фінансово привабливою, але радше за все, це не була відпочинково-туристична подорож; Бад-Кудова не могла запропонувати відпочивальникам стільки розваг, як модні європейські курорти чи (розташоване ближче до Дрогобича) Закопане 8.

Ірена Кейлін-Мітельман згадує, що Шульц уникав товариських вечірок і не користувався доступними санаторними розвагами. На спільну оглядову екскурсію він пішов лише раз, до Schädelkapelle* (Каплиці черепів). Пізніше він начебто «кілька днів робив з пам’яті начерки фантасмагорії черепів і гомілкових кісток» 9.

Приязнь Шульца з Цецилією Кейлін тривала ще кілька років, унаслідок чого постало рясне листування, втрачене під час війни.

Дивіться також: весна 1924, 1980 рік*, 1984 рік. (jo)

  • 1
    Лист Бруно Шульца до Арнольда Шпета, [в:] Bruna Schulz, Dzieła zebrane, tom 5: Księga listów, zebrał i przygotował do druku Jerzy Ficowski, uzupełnił Stanisław Danecki, Gdańsk 2016, s. 43; український переклад: Бруно Шульц, Книга листів, Київ 2012, с. 37.
  • 2
    Bruno Schulz. Listy, fragmenty. Wspomnienia o pisarzu, zebrał i opracował Jerzy Ficowski, Kraków 1984, s. 45.
  • 3
    Ibidem, s. 46.
  • 4
    Ibidem, s. 47.
  • 5
    Ibidem.
  • 6
    Пор.: Bad Kudowa: erstes Heilbad des Ostens, Glatz 1910.
  • 7
    Ibidem, s. 17–18, https://polona.pl/item/1317504/11/ (дата перегляду: 28.III.2017).
  • 8
    На початку XX століття на курорт Бад-Кудова приїжджало щороку близько 13 тисяч гостей, до Закопаного 30–40 тисяч. Наплив відпочивальників звісно впливав на розвиток своєрідного «санаторного туризму» в цьому осередку. Див.: Kudowa. Einst und Jetzt, Breslau 1910, s. 28, https://polona.pl/item/1182759/32/ (дата перегляду: 28.III.2017) і Przewodnik po zdrojowiskach i miejscowościach klimatycznych Galicyi, opracowali dr Stanisław A. Lewicki, dr Mieczysław Orłowicz i dr Tadeusz Praschil, Lwów 1912, s. 260.
  • 9
    Bruno Schulz. Listy, fragmenty…, s. 47.